Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Вертає ніч додому, в небеса, автор: Той, що греблі рве)

Дуже гарні рими всі, можливо через цю гарність вірш є саме таким по формі. Ця супергарність всіх без винятку рим нагадує про два способи віршування; перший - підбирати рими по ходу думки, і другий - будувати вірш навколо вже існуючих гарних рим. Я не противник ні першого ні другого і ні в якому разі не маю на увазі саме цей вірш, просто дуже цікаво ось що: що думають відомі поети про другий спосіб віршування, коли рими вже є, а вірша ще немає? Чи не викликає це в них ... якихось ... негативних мініемоцій?
Щодо поетичного: незвичне моїй уяві місце "Он перепілка вийшла із вівса – До стежки притулилася щокою". То так дикі птахи своїх ворогів остерігаються, прослуховуючи землю? Здається я таке вже десь чув. Чи що ще можна подумати про цю цікаву картину? Чомусь моя уява далі не йде) І щока у птахів - чомусь це теж має вигляд незвичного) Хіба є у птахів щоки? Навіть не знаю, чого більше тут - позитивного чи негативного.
Ромен однозначно асоціюється з ромами, яких гіркими і тінню називати можна, можливо трапляються серед них ще зелені, а от ромен і дитинний?...
З повагою
:-) Щєпкін

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039928913116455 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати