Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Поезія, природничі науки й етимологія

(Рецензія на твір: Не йди туди. Там море спить, автор: Той, що греблі рве)

Красивий вірш із відсиланням до давньогрецького міфу. Чудові візуальні образи: «прозорі водяні тюльпани», «ледь-ледь ворушаться човни», «переповиті сонним змієм». Дещо завис на двох останніх рядках, в яких поєднуються «луна» (звукова хвиля у прямому значенні і асоціація з нею в переносному) і «вії», частина органа зору. В моїй уяві це ніяк не складалося в цілісний образ. І так якось це засіло в голові, наче цвях ))) Зрештою, заліз в етимологію слова «луна», і з‘ясувалося, що праслов‘янське «luna” означало «місяць, світло, відблиск, заграва», а далі в українській чи праукраїнській відбулося перенесення із зорової сфери на слухову. Пазли склалися. Нічогенькі такі пласти можна знайти у тексті. Хоча не виключаю, що автор мав на увазі щось зовсім інше. Поезія-це вам не природничі науки.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.041223049163818 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати