Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2691
Творів: 51273
Рецензій: 95879

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Портал, автор: Максим Т)

© Інра Урум, 12-05-2020
Потужна тема, з таким питанням руба, з кардинальним виведенням за межі усталеного.
Маю декілька суто технічних зауважень і, мабуть, одне по суті. Міцні руки Макса – якось не в’яжуться з образом дитини, зрозуміло що і Макс може бути не таким і маленьким і руки в нього можуть бути дійсно міцні, але це десь як стовбур дерева називати круглим – відповідає дійсності, але не відповідає мовній традиції, досить грубий приклад але – хоча, можливо. Автор хотів збити з пантелику – я було подумав, що то не дитина, а монстр.
Також в середині твору чіпляє певна нерівномірність ролей – дуже багато батька з іноді ледь не монотонними роздумами над тим, що відбувається, зведена виключно до надриву почуттів роль матері і якась ледь не потойбічна відсутність Макса: він є, він стоїть, на нього дивляться, може навіть пригорнутися, але на тлі інших він лишається живою лялькою, якимось пустим ледь не безживним, позбавленим власної свідомости образом.
І ще одне – вже коли батько з Максом повертаються додому, в інший вже дім, починається просування абсолютної знайомости будинку – але ж вони не так довго гуляли, щоби було від чого відвикати, так – будинок не там, де мав бути, точніше там де інше мало стояти, але окрім того ніщо героя, наче не мало б наводити на роздуми чи відчуття знайомих речей. Таке враження, що тут сплутались ролі автора і героя – автор коштом героя показує те, що хоче, аби відчув читач (відчути ту самість будинку) і відбувається певна профанація – тобі одразу заздалегідь розкривають карти – вже розумієш, що будинок тільки здається тим самим.
Далі круто – відкривається ота сама онтологічна прірва – де та сама тонка грань між людиною близькою і людиною, формально так само близькою, але.. ледь не ворогом, чи навіть гірше – абсолютно чужою особою.
Закінчення все, начебто, розставляє по місцях, принаймні, дає певне логічне завершення. Але ж проблема лишається ширшою за той факт, що батько прийняв дійсність якою вона є, нехай і пам'ятає щось інше. Тобто лишається питання – щось таки вирізняє батька із сином з-поміж всієї родини – адже батько в чужій родині бачить свого сина, так само як і син в іншій чужій родині бачить свого батька, тобто або їх двох щось вирізняє, або донька з дружиною двояться.. я вже сам плутаюсь
От, іще одне, назва твору - в правильному творі правильна назва є невід’ємною складовою закладеного в творі сенсу, не просто дублює якусь ідею твору і не повисає зайвою річчю - твір без правильної назви неповний. У вас вона дещо спрощує загальний смисл, дає можливість звести проблему до певного технічного збою, але ж твір за фактом ширший.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.95632100105286 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …