Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51563
Рецензій: 96011

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: ТА НЕ ЛІЗЬ ЖЕ ТИ, СЯКИЙ-ТАКИЙ, В ГОСПОДНЄ ТВОРІННЯ, автор: Михайло)

© Вікторія Штепура, 01-05-2020
От і я про це давно кажу. Та хто ж слухає?
Загалом справа у тому, що коли людей на планеті було мало, вони складали природну частину довкілля, як будь-які інші тварини. Коли розплодилося більше - стали панівним видом. Але тепер, коли їх стало надто багато, і вони розвинули технології – почали поводитися за математичною схемою виду-паразита.
Три кити, на яких стоїть сучасний світ – це споживання, хизування і панування. Раніше технології просувало виробництво зброї, а нині на культ перетворилося споживання.
Власне, справжній розум – це не технології, а мотивації. А мотивації в людей досі цілком собі мавпячі: споживання й панування. Як в кроманьйонців, тільки цяцьки складніші. Був лише один момент справжнього прогресу: коли люди вирішили, шо технології краще використовувати не для війн, а щоб створювати щось корисне для мирного життя. Але тут з’явився деякий геніальний хлопець і вигадав ідею «суспільства споживання» і «економіки понад усе». От саме це й остаточно повернуло людство на шлях самознищення. Послухайте політиків і економістів: вони ж серйозно усім втовкмачують, що головна ознака цивілізації – це зріст ВВП і рівень споживання! Ця ідея спрацювала саме через свою примітивність, бо для двоногої мавпи саме споживання – найприємніша річ, а володіння людьми і землями тепер замінює володіння усілякими речами. Але насправді вісімдесят відсотків того, що виробляється у світі – непотріб, який швидко перетворюється на сміття, зате заради виробництва цього непотребу знищуються життєво необхідні ресурси. Замість відповідальності формується інфантилізм: «хочу більше цяцьок».
Насправді сучасний рівень технологій здатний влаштувати гідне й безпечне життя для всіх на планеті. Але ніхто цього не робитиме. Бо одна половина людства ладна знищити усе довкілля, аби лише не зменшити виробництво усілякого непотребу і «рівень споживання», а друга заздріть першій і мріє її пограбувати. І в жодної не вистачає клепки зрозуміти наслідки. А науковців ніхто не слухають, науковці нині так собі, обслуговуючий персонал...
Тому перспективи в нас, м'яко кажучи, невтішні...
Дякую автору за таку тему. Але насправді тут мусить бути не іронія, а сльози. (((
З повагою, Вікторія.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.042459011077881 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати