Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Дуже гарно, але з другого боку...

(Рецензія на твір: Конкурс. Олександр Шепітко Твір №3., автор: Конкурс прозових творів «Козаки – українські лицарі і захисники»)

Дуже гарний твір, який ламає стереотипи, показуючи козаччину як явище неоднозначне. Відомо, що на Січ тікали не тільки з патріотичних міркувань, а часто – щоб уникнути неволі або кримінальної відповідальності. Ясно, що воювали не тільки за правду, але й меркантильних міркувань. З другого боку, звести усе тільки до зиску та грабунків, я думаю, теж не можна. Автор трохи перебільшує, коли каже, що нічим козаки від татар-турок не відрізнялися. Козаки в ясир людей не гнали, на базарах ними не торгували. Те, що козаки, визволяючи своїх, намагалися ще й прихопити чуже, цього факту не міняє. Також – в оцінці подій треба зважати на тогочасні релігійні вірування. На той час вважалося, що краще вмерти, ніж перейти у чужу віру і тим самим навічно загубити свою душу. Так само вважалось, що краще вбити християнина, який «збусурманився», щоб він смертю викупив свою провину, ніж дозволити йому жити й розмножуватись на користь іншого -- ворожого народу. Звідси – ота розправа із звільненими бранцями. Це було властиво не тільки козакам і не тільки у ті давні часи. В одному знаменитому американському фільмі, події в якому відносяться до 19-го сторіччя, герой роками розшукує дівчинку (тепер уже – дорослу дівчину) --- дочку своїх загиблих друзів -- яка була викрадена індійцями і вихована серед них. Він має на меті її убити, тому що це краще, ніж їй, християнці, продовжувати жити серед язичників (сама вона вже повертатись не хоче, тому що любить своє життя серед них). З цієї точки зору розправа із "побусурманеними" земляками, які захотіли повернутися і під час звільнення яких козаки ризикували своїм життям (а хтось, мабуть, і загинув) – не така вже унікальна подія для тих часів.
Загалом твір написаний цікаво, жваво, із виразно змальованими персонажами, соковитими діалогами, яким віриш, вдалим відтворенням обстановки та побуту тих часів. Цікаво й приємно читати.
З повагою, Вікторія

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.037948846817017 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати