Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51553
Рецензій:	96005

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Соловейкова гикавка, автор: Василевий тато)

Текст читається добре, мова проста та зрозуміла, не переобтяжена недоречними красотами та фразеологією, але мені здалося, що більшу частину твору з ГГ нічого не відбувається, але те нічого описано вельми детально. Можливо, варто скоротити, принаймні, змінивши деякі моменти на рівні, так би мовити, формулювань, дивіться нижче про "втягнув живота", та скоротивши детальне викладення думок ГГ, які не аж такими складними, аби переповідати їх дослівно. Або так, як було в одному анімаційному фільмі: "Минуло дванадцять літ".
Про соловейко в грудях, на якого напала гикавка, цікаво. Те почуття справді схоже на пташку. "У любви, как у пташки, крылья". Або "Ей казалось, что в ее груди находится крупная яркая птица, которая расправляет крылья, чтобы взлететь. Это чувство было таким реальным, что Анна невольно ускоряла шаг, словно птица подталкивала ее изнутри. Эти толчки были очень настойчивыми, но безболезненными и даже приятными. И Анна, и птица очень хорошо знали направление, в котором им обеим хотелось немедленно лететь."
"Сподіваюся, ти ж не патякав про це на кожному перехресті? - Марія зазирнула чоловікові в очі." - до цього моменту було враження, що в кімнаті темно, адже ГГ і Марія опинилися там після вечері, аж раптом - зазирнула в очі. Можливо, звісно, але змушує повернутися на початок та пошукати час і обставини (чи не вмикали яке світло або чи не спостерігали місяць за вікном тощо)
"Потому втягнув живота - щоб пройти повз дівчат і нікого не зачепити..." - Ми не знали, що в хлопця вже є аж такий живіт, що його треба втягувати, аби пройти повз дівчат. Якщо ж немає, можна одним словом все це передати: "Потому прослизнув повз дівчат".
Так само тут: "І Василь пішов. Пішов з наміром вихідними провідати у селі Світланчиних батьків. А вони вже, мабуть, повинні дати йому адресу дочки." - "І Василь пішов, міркуючи, чи не дадуть йому адресу дівчини її батьки."
З повагою

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042372941970825 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати