Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2616
Творів: 47768
Рецензій: 92629

Наша кнопка

Код:



Рецензії

знервованим краще не відкривати))

(Рецензія на твір: Я не така!.., автор: Олександр Шепітко)

© Щєпкін Сергій, 01-02-2020
Бо я все ж таки напишу те, що думаю і хочу сказати), і хоч казати правду не завжди до лиця, але зараз (знову ж таки – це тільки на мою власну думку (слово «мою» підкреслено)) не такий випадок)
Скажу просто – у тексті багато зайвих слів. Тих слів, які з’являються при вичитуванні тексту, коли хочеться щось поправити, зробити так, щоб все було якомога зрозуміліше.
Звернення до конкретних речей завжди поглиблює конфронтацію, але все ж спробую) Відразу скажу – слід завжди пам’ятати величезну різницю між діалогами і словами автора, і тому на діалоги я уваги звертати не буду, тільки на слова автора.
Візьмемо абзац, який найшвидше впав у око з цього приводу: «Ліхтарі лиш подекуди були ввімкнені й на цих острівцях світла добре було видно, як теплий вітерець ганяє асфальтом поодиноке листя та обгортки з-під морозива. Вона, озирнувшись вулицею, загорнулась в кофтину й поволі побрела в напрямку метро, до відкриття якого ще було доволі багато часу...»
Зайві слова – ввімкнені, на цих, добре, теплий, вулицею, доволі (або багато).
«Ввімкнені» - «Ліхтарі лиш подекуди були ввімкнені» - ввімкнені ліхтарі – так говорять електрики, ті, хто їх вмикає. Або коли дома сам ввімкнеш настільну лампу, то скажеш ввімкнута, бо ти її вмикав. А ліхтарі на стовпах для людей зазвичай «горять», або «світять». Тому краще не використовувати в даному випадку слово «ввімкнені», а горять або світять. Далі теж є однокореневе слово «світла», але потім побачите, вони не конфліктуватимуть між собою, а навпаки – пітримують одне одного. Отже «Ліхтарі лиш подекуди були ввімкнені» краще звучить (тут і далі – тільки моя особиста думка, яка не хоче ні на що претендувати) «Ліхтарі лиш подекуди світили» - мінус одне слово.
«на цих острівцях» – на яких «цих»? Це уточнення, а хіба десь вже було сказано про якісь (не ці) острівці? Тобто острівці тільки-но виникли в уяві, як тут же якесь уточнення. Хтось переживає, що читач не докумекає поєднати поодинокі ліхтарі з острівцями світла? «Ліхтарі лиш подекуди були ввімкнені і на острівцях світла добре було видно…» - ось тут немає ніякої претензії до читача.
«Добре» – «на цих острівцях світла добре було видно, як теплий вітерець ганяє асфальтом поодиноке листя» - якщо ліхтар світить і створює острівець світла, то це в темноті, і тоді й так зрозуміло, що листя в тому острівці світла набагато краще видно, ніж в темноті. Слово «добре» вказує на те, що взагалі-то листя і так видно, хоч і не дуже добре, без ліхтарів, бо вже світає, і тоді «острівці світла» втрачають своє первісне призначення і летять шкереберть. Тобто «на острівцях світла було видно, як теплий вітерець ганяє асфальтом поодиноке листя» краще сприймається і не виникає суперечності між ніччю і днем.
«теплий» - «теплий вітерець» і тут же «загорнулась в кофтину». Вже протиріччя, але яке ще можна пояснити. А от саме слово «вітерець» в цьому разі вважається як мінімум неправильним, тому що вітерцем не називають вітер, від якого мерзнуть, тому що «вітерець» - це слово зменшено-пестливе. Тобто у слові «вітерець» вже є поняття «теплий».
«вулицею» - «озирнувшись вулицею» - здається непоєднувані відмінки, чи що? Можна озирнутися НА вулицю, або озирнути вулицю, але це не те, хоча… В будь-якому випадку, просто «озирнувшись», виділене комами, і так все пояснює.
«багато» - «до відкриття якого ще було доволі багато часу» - суперечливе місце щодо наявності «доволі багато», я знаю, як пояснити цю пару, але якби стояло питання про видалення десятка слів через перевищення норми) то це був би варіант №1. Якщо автор хотів натиснути на слові «доволі» з його неозначеністю, примхливістю, то потрібно прибрати «багато». Якщо душа героїні в той момент ( а мені так не здалося)) не була налаштована на художнє, а більше на математичне, то слід би залишити «Багато».
Також дисонує слово «поволі» - «загорнулась в кофтину й поволі побрела». У слові «поволі» є воля. А ситуація у ГГ складається така (як я зрозумів), що в тій ситуації мало її власної волі, або як мінімум та воля не із дуже приємних. Та ще й «поволі – доволі» далі по тексту теж дисонує, але ж, ми вже постановили) залишити «доволі»), тому потрібна заміна «поволі» - «неспішно»? «неспішно побрела» - як на мене – найкращий варіант.

І ось як би цей уривок хотілось прочитати ( = я би написав)): «Ліхтарі світили лиш подекуди, і на острівцях світла було видно, як вітерець ганяє асфальтом поодиноке листя та обгортки з-під морозива. Озирнувшись, вона загорнулась в кофтину й неспішно побрела в напрямку метро, до відкриття якого було ще доволі часу...»

Непогано? Якщо чесно і незалежно – мені більше подобається, ніж в оригіналі.

В результаті із 44 слів ми зробили 38 і при цьому (знову ж таки – на мою особисту думку)) досягли кращого викладу для того читача, який у читанні намагається знайти задоволення, а не щось інше (наприклад прочитати якнайбільше щоб бути «начитаним», або прочитати якнайшвидше, бо так (чомусь) потрібно)

Якщо використати відому (і дуже корисну, хоча може в літературі не так)) формулу 44 – 38 ; 2788 – х і знайти х, то він буде дорівнювати 2408 – це кількість слів, … ну Ви зрозуміли)
Однак я не вважаю, що так в усьому тексті, оскільки вибрався абзац, я вже казав, найбільш вигідний для такого діла) Але все одно виходить, що із 380 (вже встановлених) як мінімум слів 150-200 дійсно зайві)

Але це тільки один бік – «багато зайвих слів». З інших боків – текст гарний, розповідь сприймається, про внутрішній світ людини завжди цікаво щось пізнати (для порівняння із собою, для знаходження аналогів у справжньому житті, для пошуку якогось штриха) Однак вкінці постає питання – так а на чому ж загострювався найбільший наголос? Де лезо? Невже на власне інтимі з чоловіками? Якби прийшлося ставити гроші, поставив би на цей варіант, хоча чомусь думається, що автор хотів чогось іншого, чисто відьмацького. Може це саме через велику кількість слів у мене не вийшло правильно сприйняти?

:-) Щєпкін

P.S. Ну і як?) Не схоже на маячню схибленого і безграмотного критикана? ))

ого, як все складно!
А закуталась дійсно краще слово - під час написання тексту на жаль не знайшов його в своєму "словнику".
Дякую

© Олександр Шепітко, 01-02-2020

Тобто роззирнулась-загонулась))

© Інра Урум, 01-02-2020

Так, до "озирнувшись закуталась" подібних зауважень би не було - тут немає випадкового римування на кшталт розгорнулась-загорнулась

© Інра Урум, 01-02-2020

Звичайно, антагонізм звуковий, А вже що з цих звуків складаються слова, то в уяві (тій уяві, що дозволяє нам розуміти і "бачити" те, що ми читаємо) вимальовуються суперечливі поняття

© Інра Урум, 01-02-2020

Все вірно, але в тому разі, якщо згідно Вашої думки "озирнувшись закуталась" буде звучати. Тобто коли антагонізм лише на звуках, а не на поняттях.
Бо якщо Ви скажете, що і "озирнувшись закуталась" не звучить, то переважати починає можливість легко уявити таку дію - озирнутися і закутатися, а те, що вони деякі антагоністи по префіксах - то вже дрібниці, які і прикрашати можуть.
Я по темі?)

© анонім (31.43.59.—), 01-02-2020

тут або теорію треба знати, або мати інтуіцію))
Дякую, спробую прочитати "вашими очима"))

© Олександр Шепітко, 01-02-2020

Я спробую. Слова "озирнувшись" і "загорнулась" дуже подібні за звучанням, подібні в тому сенсі, що в одному реченні на невеликій відстані вони.. та, ну, просто ріжуть вухо, я не знаю як це простіше пояснити, самі подивіться - ОЗИРнувшись/ЗАГОРнувшись, при цьому, завдяки своїм приставкм, звучать як певні антоніми. Відповідно виникає протиріччя чи щось там у тексті озирнулось, чи загорнулось. Сенс речення то зрозумілий, формально все правильно, але часом, в отаких випадках доводиться зважати на інерцію читання - підсвідоме враження читача від фонетики, обрису слів - так деякі письменники ніколи не ставлять поруч слова, що починаються з однієї й тієї літери, і інколи це справді виправдано. Пояснення, можливо, заважке, але тільки тому, що я намагаюся пояснити чому озирнувшись/загорнулась не звучить. Просте пояснення - тому що воно не звучить. Капуста була для образності - вона своїми листями горнута-перегорнута, і для мене виглядає достоту, як обговорюваний уривок. Хоча, можливо, іншим так і не звучить, але це, мабуть, зайве повторювати - й так зрозуміло, що кожен рецензент виходить з власного досвіду.

© Інра Урум, 01-02-2020

також читаю рецензії до чужих творів, бо в них може бути те, що цікавить (хвилює) й тебе.
В іншій частині (вибачте, це буде не камінь у ваш город - це скоріш за все підкреслення власної неосвічесності) - десь читав, що крайнім виявом садизму є цитування співбесіднику незнайомих для нього слів. Так і тут - частину понять може й чув, але не знаю, що вони означають. Тому й не розумію, до якої категорії відноситься "капуста" - до чеснот, чи до гріхів.
Погоджуся, що інколи не вистачає словарного запасу - відчуваю, але, як той собака, сказати не можу. Тому й "озирнувся, щоб потім загорнутися".
Якщо ваша ласка, поясніть для невігласа, з чим ту "капусту" їдять?
Дякую.

© Олександр Шепітко, 01-02-2020

Тримаюсь думки, що рецензії на ГАКу пишуться не тільки для авторів, але можуть бути цікаві іншим ГАКівчанам і навіть корисні самому рецензенту (аби краще самому зрозуміти що саме не так із текстом і як можна краще). Цей твір сам би не коментував, тому що і з самого тектсу і з перших коментарів автора зрозуміло, що за формою "Відьма" до художнього тексту стосунку не має і інтенції долучити його до художньости в автора не було. Автор переслідував інші цілі. Тим не менш ніхто не заборняє чужий твір проаналізувати. І поданий варіант досить цікавий, хоча як можна в одному реченні на відстані лічених слів втулити-непомітити дисонансу "озирнувшись-загорнулась" незрозуміло - слова семантично абсолютно разнесені й нейтральні, але за звучанням настільки виразні антагоністи, що разом нагадують товстезний такий качан капусти Озирнувшись, вона загорнулась" з листям на всі боки

© Інра Урум, 01-02-2020

утібоземій!
Невже це дійсно ображеий хлопчик?)) Який в кожному Овні бачить барана?..
так би й сказали - хочу, щоб мене похвалили (помітили)
То й нехай так - ваш варіант набагато кращий -я так не вмію((
за мачячню вибачаюся (чого тільки не зробиш заради миру на всій Землі) - сонний був, не так зрозумів.
А про знервованих - це не до мене. Бо я зараз, як мій кіт - ситий та задоволений.
Чого і вам бажаю.
П.С. не переймайтеся ви так - все минеться. І це теж))
(не моє)

© Олександр Шепітко, 01-02-2020

або як наполягає рецензент, маячня?.. - де це він так наполягає?? Де це рецензент сказав, що це маячня?
не виспалися...
я ж попереджав - знервованим не відкривати)

© Щєпкін Сергій, 01-02-2020

дякую за "вилизує свої кульки" і за барана
але Ви не сказали самого основного, того що (при такій Вашій відповіді) мало б Вас ... пекти, турбувати, тішити, не знаю... - як Вам мій варіант абзацика? Чи свій варіант все ж вважаєте кращим?

© Щєпкін Сергій, 01-02-2020

розлогінило, поки писав відгук - то був я))

© Олександр Шепітко, 01-02-2020

Нещадно аплодую усіма пальцями обох своїх рук, не встаючи з ліжка після нічного відпочинку))
Хоча, якщо вже слідувати логіці автора оцього (ледь не залаявся, але ж я ситий і виспався, тож..) опусу, то можна було б просто написати: аплодую!..
Що ще сказати?..
Якби автор був би жінкою, то я подумав би, що в нього ПМС, або що ще гірше - брак чоловічої ласки.
Якби автор був би Гемінгвеєм, то мені здалося б, що він звично повчає, як треба правильно писати тексти.
Якби він був би моїм котом, то я б точно знав би, чого він вилизує свої кульки.
Якби автор був би маленьким хлопчиком, то я б подумав, що його хтось дуже образив...
Та на мою думку, з усіх цих припущень лише варіант з дядьком Ернестом максимально наближений до реальності. Хоча і тут можна посперечатися, бо що таке реальність?..
До речі, відкрию передісторію створення свого оповідання: Відьма - четвертий твір, який створений на основі яскравого, такого, що запам'ятався своїми емоціями, сну. Хтось черпає свої історії з життя, мені ж останнім часом вони приходять, як горілка Менделєєву - під час пасивного відпочинку.
Звичайно, що передати словами сон важко, але хочеться, особливо, поки ще пам'ять про нього не вивітрилася. Наразі основою сну була сцена в лазні - трохи не така, як у творі (довелося пом'якшити її, дещо змінити). Можна було б просто оповісти історію ГГ без цієї сцени, та раптом мій Сонько (так я називаю особистого демона) після цього перестане постачати сюжети для текстів?.. Воно мені таке зовсім не треба, тож довелося сцену залишити, хоча внутрішній (можливо теж схиблений) критик противився цьому.
Тому навіть не знаю, чи виграли б ви гроші (якби поставили), бо я не хотів акцентувати на інтимі, але й відьмацького, окрім хвоста й характеру, нічого більше й не мав.
ГГ про себе каже, що вона звичайна жінка - якщо це читатимуть звичайні жінки, чи не могли б вони якось підморгнути, чи просто сказати - така історія можлива, чи то все сон, або як наполягає рецензент, маячня?..
А в іншому - дякую за відгук. Така кількість слів потребує винагороди - за час, за певну дрібку зусиль, що витрачено на написання, і за моє задоволення від прочитання. Бо поки намагався зрозуміти написане, остаточно прокинувся. Тепер залишилося поставити крапку, зігнати кота, що займається гігієнічними процедурами на моїх ногах, і самому йти вмиватися.
П.С. А критикан ви так собі - більше схоже на Овна, якого "дістають" старечі болячки. Це моя думка.
І дякую.
З повагою.

© анонім (46.219.230.—), 01-02-2020

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.9999361038208 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …