Звичайно, антагонізм звуковий, А вже що з цих звуків складаються слова, то в уяві (тій уяві, що дозволяє нам розуміти і "бачити" те, що ми читаємо) вимальовуються суперечливі поняття
Все вірно, але в тому разі, якщо згідно Вашої думки "озирнувшись закуталась" буде звучати. Тобто коли антагонізм лише на звуках, а не на поняттях.
Бо якщо Ви скажете, що і "озирнувшись закуталась" не звучить, то переважати починає можливість легко уявити таку дію - озирнутися і закутатися, а те, що вони деякі антагоністи по префіксах - то вже дрібниці, які і прикрашати можуть.
Я по темі?)
Я спробую. Слова "озирнувшись" і "загорнулась" дуже подібні за звучанням, подібні в тому сенсі, що в одному реченні на невеликій відстані вони.. та, ну, просто ріжуть вухо, я не знаю як це простіше пояснити, самі подивіться - ОЗИРнувшись/ЗАГОРнувшись, при цьому, завдяки своїм приставкм, звучать як певні антоніми. Відповідно виникає протиріччя чи щось там у тексті озирнулось, чи загорнулось. Сенс речення то зрозумілий, формально все правильно, але часом, в отаких випадках доводиться зважати на інерцію читання - підсвідоме враження читача від фонетики, обрису слів - так деякі письменники ніколи не ставлять поруч слова, що починаються з однієї й тієї літери, і інколи це справді виправдано. Пояснення, можливо, заважке, але тільки тому, що я намагаюся пояснити чому озирнувшись/загорнулась не звучить. Просте пояснення - тому що воно не звучить. Капуста була для образності - вона своїми листями горнута-перегорнута, і для мене виглядає достоту, як обговорюваний уривок. Хоча, можливо, іншим так і не звучить, але це, мабуть, зайве повторювати - й так зрозуміло, що кожен рецензент виходить з власного досвіду.
також читаю рецензії до чужих творів, бо в них може бути те, що цікавить (хвилює) й тебе.
В іншій частині (вибачте, це буде не камінь у ваш город - це скоріш за все підкреслення власної неосвічесності) - десь читав, що крайнім виявом садизму є цитування співбесіднику незнайомих для нього слів. Так і тут - частину понять може й чув, але не знаю, що вони означають. Тому й не розумію, до якої категорії відноситься "капуста" - до чеснот, чи до гріхів.
Погоджуся, що інколи не вистачає словарного запасу - відчуваю, але, як той собака, сказати не можу. Тому й "озирнувся, щоб потім загорнутися".
Якщо ваша ласка, поясніть для невігласа, з чим ту "капусту" їдять?
Дякую.
Тримаюсь думки, що рецензії на ГАКу пишуться не тільки для авторів, але можуть бути цікаві іншим ГАКівчанам і навіть корисні самому рецензенту (аби краще самому зрозуміти що саме не так із текстом і як можна краще). Цей твір сам би не коментував, тому що і з самого тектсу і з перших коментарів автора зрозуміло, що за формою "Відьма" до художнього тексту стосунку не має і інтенції долучити його до художньости в автора не було. Автор переслідував інші цілі. Тим не менш ніхто не заборняє чужий твір проаналізувати. І поданий варіант досить цікавий, хоча як можна в одному реченні на відстані лічених слів втулити-непомітити дисонансу "озирнувшись-загорнулась" незрозуміло - слова семантично абсолютно разнесені й нейтральні, але за звучанням настільки виразні антагоністи, що разом нагадують товстезний такий качан капусти Озирнувшись, вона загорнулась" з листям на всі боки
утібоземій!
Невже це дійсно ображеий хлопчик?)) Який в кожному Овні бачить барана?..
так би й сказали - хочу, щоб мене похвалили (помітили)
То й нехай так - ваш варіант набагато кращий -я так не вмію((
за мачячню вибачаюся (чого тільки не зробиш заради миру на всій Землі) - сонний був, не так зрозумів.
А про знервованих - це не до мене. Бо я зараз, як мій кіт - ситий та задоволений.
Чого і вам бажаю.
П.С. не переймайтеся ви так - все минеться. І це теж))
(не моє)
або як наполягає рецензент, маячня?.. - де це він так наполягає?? Де це рецензент сказав, що це маячня?
не виспалися...
я ж попереджав - знервованим не відкривати)
дякую за "вилизує свої кульки" і за барана
але Ви не сказали самого основного, того що (при такій Вашій відповіді) мало б Вас ... пекти, турбувати, тішити, не знаю... - як Вам мій варіант абзацика? Чи свій варіант все ж вважаєте кращим?
Нещадно аплодую усіма пальцями обох своїх рук, не встаючи з ліжка після нічного відпочинку))
Хоча, якщо вже слідувати логіці автора оцього (ледь не залаявся, але ж я ситий і виспався, тож..) опусу, то можна було б просто написати: аплодую!..
Що ще сказати?..
Якби автор був би жінкою, то я подумав би, що в нього ПМС, або що ще гірше - брак чоловічої ласки.
Якби автор був би Гемінгвеєм, то мені здалося б, що він звично повчає, як треба правильно писати тексти.
Якби він був би моїм котом, то я б точно знав би, чого він вилизує свої кульки.
Якби автор був би маленьким хлопчиком, то я б подумав, що його хтось дуже образив...
Та на мою думку, з усіх цих припущень лише варіант з дядьком Ернестом максимально наближений до реальності. Хоча і тут можна посперечатися, бо що таке реальність?..
До речі, відкрию передісторію створення свого оповідання: Відьма - четвертий твір, який створений на основі яскравого, такого, що запам'ятався своїми емоціями, сну. Хтось черпає свої історії з життя, мені ж останнім часом вони приходять, як горілка Менделєєву - під час пасивного відпочинку.
Звичайно, що передати словами сон важко, але хочеться, особливо, поки ще пам'ять про нього не вивітрилася. Наразі основою сну була сцена в лазні - трохи не така, як у творі (довелося пом'якшити її, дещо змінити). Можна було б просто оповісти історію ГГ без цієї сцени, та раптом мій Сонько (так я називаю особистого демона) після цього перестане постачати сюжети для текстів?.. Воно мені таке зовсім не треба, тож довелося сцену залишити, хоча внутрішній (можливо теж схиблений) критик противився цьому.
Тому навіть не знаю, чи виграли б ви гроші (якби поставили), бо я не хотів акцентувати на інтимі, але й відьмацького, окрім хвоста й характеру, нічого більше й не мав.
ГГ про себе каже, що вона звичайна жінка - якщо це читатимуть звичайні жінки, чи не могли б вони якось підморгнути, чи просто сказати - така історія можлива, чи то все сон, або як наполягає рецензент, маячня?..
А в іншому - дякую за відгук. Така кількість слів потребує винагороди - за час, за певну дрібку зусиль, що витрачено на написання, і за моє задоволення від прочитання. Бо поки намагався зрозуміти написане, остаточно прокинувся. Тепер залишилося поставити крапку, зігнати кота, що займається гігієнічними процедурами на моїх ногах, і самому йти вмиватися.
П.С. А критикан ви так собі - більше схоже на Овна, якого "дістають" старечі болячки. Це моя думка.
І дякую.
З повагою.
