Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2599
Творів: 47331
Рецензій: 92089

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: ДУМА ПРО ХАЙКУ, автор: Dj. Djojz)

© Вікторія Т., 29-01-2020
Здається, що в хоку (хайку) є ще одна риса -- останній рядок повинен мати ефект несподіванки. Цього часто бракує сучасним авторам, які вважають, що треба просто викласти події (або думки) короткими реченнями у відповідній формі, і вже хоку готове. Насправді останнє речення має інший діапазон. Звичайно, цей жанр пов'язаний із усією японською споглядально-інтровертною культурою: чайною церемонією, милуванням вишнею в цвіту, ритуальністю...В Україні культура зовсім інша. Цікаво було прочитати, дякую.
З повагою, Вікторія

Мені здається, що в останньому рядку наголос на останньому "о", а не на попередньому. "Но ото" - два звуки "о" (кінець "но" і початок "ото") зливаються й виходить довгий ненаголошений звук "о". Принаймні, так мені сприймається.

© Dj. Djojz, 30-01-2020

Фуру́ іке́ я,
кава́дзу то́біко́му,
мідзу́ но о́то

з деяким наголосом на слові "я".

Супер! Цікаво і повчально, кращого пояснення годі бажати) Величезне дякую)

© Щєпкін Сергій, 30-01-2020

Ось ще одне відео. Воно англійською. На 1:46 цей хайку звучить японською.
https://www.youtube.com/watch?v=VJHCGPp4G4k

© Dj. Djojz, 30-01-2020

Ось відео з уроком японської, де розбирають цей хайку. Починаючи з 30-ї секунди вчитель багато разів повторює хайку повністю і по одному рядку. Коментує, правда, теж японською мовою, але це, може, не так і важливо. Наголоси можна добре розібрати.
https://www.youtube.com/watch?v=viwZNot8qTY

© Dj. Djojz, 30-01-2020

Про правильні наголоси у японській версії я теж не знаю, але запитаю. Це, дійсно, має бути важливо.

© Dj. Djojz, 29-01-2020

зрозумів ще дужче)) - старий - то значить що його всі покинули! навіть жаби, а вони вже останні)

© Щєпкін Сергій, 29-01-2020

Якщо саме так розуміти "старий ставок" і якщо "сплеснула" для нього рідкість велика - то тоді все гарно, погоджуюсь і дякую)
Але все одно слабенько, навіть коли "розрізання" після першого рядка - ну хіба що в Японії на старому ставку жабенята - рідкість))
А от у першому, нехай на перший погляд і іронічному, філософії набагато глибше - і знову ж таки - японцям мабуть незрозумілої. Хай cпробують уявити, що то хайку про їхню рідну людину) і прочитати його без іронії)

© Щєпкін Сергій, 29-01-2020

У першому (на мій невибагливий розсуд) ефект несподіванки є, але він – чисто комічний. І чи дотримано належної форми (треба рахувати склади)?
Друге мені подобається найбільше. Тут також є цей ефект, навіть двічі. Констатація – «старий ставок» -- означає спокій, споглядання, сум. Раптом -- конкретна подія – «пірнуло жабеня». Далі --«вода сплеснула» -- повернення до початкового предмету увагу – того ж таки ставка, але вже потривоженого. Обидва ці ефекти – серйозно- споглядальні, вони ніби виносять на вищу філософську орбіту.
Третє – не годиться (при всій моїй повазі до Лукаша).
Про японські наголоси – до автора статті, я про це не знаю. Скоріш за все, ви праві. У таких мініатюрних формах кожна деталь має значення.

© Вікторія Т., 29-01-2020

А вам не здається, що

Здається, лиш недавно
Ми разом сіли пить,
А вже надворі осінь.

містить в собі більше несподіванки (я її називаю "відкрита таємниця") ніж

Старий ставок.
Пірнуло жабеня —
Вода сплеснула.

або

На старім ставку
жаба в воду плюснула -
чули ви таку?

??

може переклад не дуже?
і ще подаруйте одне запитання) Щоб передати "безпосереднє переживання оповідача", потрібен ритм, бо потрібно розуміти, з яким ритмом він переживає) З іншої мови ритм передається знанням наголосів у словах. Було б дуже цікаво "почути" наголоси у

Фуру іке я,
кавадзу тобікому,
мідзу но ото

тому що не завжди "в натурі" все є так, як ти підсвідомо сподіваєшся.
Дякую)
:-) Щєпкін

© Щєпкін Сергій, 29-01-2020

Так, це важливий момент. Додав до тексту.

© Dj. Djojz, 29-01-2020

Дуже дякую за важливе уточнення. Так, у хайку має бути співставлення двох ідей, воно має бути розділеним на дві смислові частини, що дає певний ефект несподіванки. Відділяється або ж перший рядок від другого й третього, або ж третій від першого й другого. Для такого розділення викорстовується спеціальне слово "кіредзі", яке "розрізає" хайку на дві частини. Кіредзі ставиться в кінці першого або другого рядка. У процитованому вірші Басьо про жабку слово "я" в кінці першого рядка і є таким кіредзі.

© Dj. Djojz, 29-01-2020

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 2.7634379863739 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …