Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2594
Творів: 47241
Рецензій: 91959

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Забрали хлібороба на війну, автор: Левіна Оксана)

© Вікторія Т., 08-01-2020
Зворушлива ідея твору, але трапляються маловиразні або граматично недосконалі рядки: «Де він пізнав природи таїну», « Іти на бій, стріляючи в жита» (чому саме «в жита»?), «Щоб сіяли жниварський світлий степ» (правильніше -- засівати поле)...
Словосполучення «жниварський степ» невдале. «Жниварський» стосується того, що використовується під час жнив – реманент, пісні, які співаються...Степ (вірніше, поле, бо степ укритий травою) – це те, на що спрямована діяльність людей під час жнив.
«Знемога» вживається тільки в однині.
З повагою,Вікторія

Уклін і подяка Вашому братові.

© Вікторія Т., 10-01-2020

Дякую рецензентам за увагу до моєї простої поезії. Вона присвячена моєму рідному брату Вані, учаснику АТО, який цілий рік служив на передовій у Зайцево. А сам він з дитинства ходив із батьком жнивувати в поле, виріс у селі, і слава Богу, повернувся до нього живим.

© Левіна Оксана, 09-01-2020

Деякі рядки у цьому вірші здаються мені просто «наповнювачами», тобто вони не мають смислової функції, а існують тільки для того, щоб заповнити проміжки між тими рядками, які мають зміст. Таким є оце "Де він пізнав природи таїну" ( щодо наголосів, то тут усе в порядку, і рима нормальна). Просто порожня фраза. Так само і «...стріляючи в жита» -- відчувається, що слово «жита» тут узято просто для рими, а за змістом воно не годиться. Що, якби стріляти довелось у в пшеницю? У овес чи гречку? Але й в загальному образ – непереконливий, тому що важко уявити собі, що бої на Сході точаться серед врожайних полів. Та й стріляти «у жита» -- не так трагічно, як стріляти у людину, про що авторка слушно писала вище.
Я особисто ніколи не чула, щоб у селах казали «іду у степ», тільки -- «у поле». Слово «степ» викликає зовсім інші асоціації. Навіть дивно було би таке почути. Можливо, це щось місцеве.
Не можу погодитись ні щодо «жниварського», ні щодо «знемог». У поезії можливі неологізми, коли слова вживаються у непритаманній їм формі, але це повинно бути хоч якось виправдано. Тут такої виправданості не відчувається. Не знаю, як воно вам «звучить», мені ріже вухо. І так, реманент може бути жниварським, а «степ» -- ні.

© Вікторія Т., 09-01-2020

Прошу вибачення за втручання, але дозвольте таки захистити поетичне)
В усіх вказаних у рецензії рядках, з точки зору поетичного, не бачу жодної недосконалості чи маловиразності. Навпаки - "Де він пізнав природи таїну" - мається на увазі наголос в останньому слові? Так як наголошені і ненаголошені склади через один, то рима війну - таїну (при наявності в обох словах звука і) і надає звучанню виразності поетичної, індивідуальної, наголошує на порівнянні війни і таїни як такого, що може стати одним і тим самим. Як на мене - не те що допустима, а навіть вдала рима.
«Іти на бій, стріляючи в житА" - хлібороба примусили стріляти в житА, бо там може ворог ховатися, а він, хлібороб, не може в житА стріляти, бо він їх завжди вирощував - що тут може бути незрозуміле для того, хто читає вірш? Хто в житі сидить?
«Щоб сіяли жниварський світлий степ» - скільки чув хліборобів, усі вони кажуть: "В степу були", "в степу працювали" "на бригаді в степу", "поїхали в степ". Степ у хліборобів - це не словникове визначення степу, який не зовсім засіяне поле. Степ - це узагальнений образ, який поєднує в собі і посіяне поле, і захисну, і бригаду в степу. Містянам у це, можливо, важко повірити)
Так само, як і в "жниварський степ". Якщо вже реманент жниварський, то який же степ у підготовці до жнив чи у самі жнива? Звичайно що жниварський! Звідки взагалі така заувага народилася?)
Ну і про знемогу) "Він зранку звик із сонечком вставати, І засівати землю до знемог" - якби це не звучало - це, можливо, було би помилкою в якомусь вірші що не дуже. Але ж воно звучить! У вірші, що не абиякий, а гарний. Стільки разів хлібороби знемагають у степу, що той, хто каже, що не буває знемоги в множині, той сам нічого не знає про знемогу)
Вибачте ще раз, але вважаю такі думки вагомішими, ніж зауваження у рецензії до твору новонаверненого автора)
Завжди з повагою як до самого себе.
:-) Щєпкін

© анонім (31.43.59.—), 08-01-2020

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.70480608940125 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …