Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51586
Рецензій: 96021

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: А мені б із самоти, автор: Михайло Нечитайло)

© Щєпкін Сергій, 09-09-2019
"А мені б із самоти
До людини дорости," - як це до людини дорости? ЛГ вважає себе таким, що ще не вартий називатися людиною?
Ці слова вбивають відразу, а потім над ще ледь живим тілом звучать ті слова, що потім.
І ще - мені бачиться. що чим більше якась людина буде ставати людиною, тим більше вона буде прагнути самоти, щоб менше бачити тих, хто не хоче досягати її рівня людяності.
Можливо саме це хотів сказати автор у цьому загалом гарному, ритмічному вірші?
:-) Щєпкін
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.041654109954834 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати