Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Ми звичайні (частина 1), автор: Вікторія Штепура)

Максим переживає, що Ваш твір не помітять, тож теж напишу кілька слів)).

всім кажу що я не прозаїк, скажу це й тут, щоб мій відгук не сприймався як рецензія фахівця, а лише як суб*єктивна думка читачки :)

плюси:
гарно збудований сюжет, цікаві герої, гарно описаний антураж: локації, деталі цих локацій. на відміну від попереднього рецензента мені якраз дуже сподобалася динаміка твору, люблю динамічні твори, якщо це не есеї, рефрексії чи мемуари.

мінуси: подекуди трапляються надто розлогі пояснення. наприклад пояснення, що стається після значної крововтрати. думаю, що дорослий читач це і сам знає, якщо ні, то все одно пояснювати, що це від крововтрати не потрібно, навіщо воно йому, він і так вірить, що при пораненнях така поведінка типова, адже не раз бачив подібні сцени у фільмах. лікнеп доречний в творах для дітей, тут, на мою думку, ні.
далі. погоджуюся з Максимом, Богдан, як на підлітка, надто спостережливий, це до сцени опису злочинця.. не відкидаю кмітливість, але у малого був певної міри шок від побаченого, прочитується з тексту. людина в шоці ( навіть художник), а ще коли на її очах стресові події відбуваються дуже динамічно, не розглядає людей, її розум зосереджений на діях і миттєвій, часто механічній чи спонтанній готовності реагувати або, навпаки, ціпеніє і не в стані діяти.. в стані шоку чи сильного потрясіння людина фіксує деталі лише підсвідомо і вибірково. може запам*ятати лише якісь особливості зовнішності, якісь окремі дії чи руки, окремі запахи , або ж загальні риси. от те, що Богдан запам*ятав про типаж нападника і що в нього отримані від побоїв садна, Ви доречно зауважили, це плюс. .
якщо все-таки хочете залишити в тексті зорову пам*ять" Богданчика, то телефонну розмову з татом я б підредагувала, мені в ній стан хлопчика прочитується як крайній вираз потрясіння. я розумію, що героя можна наділити особливостями, відмінними від звичайних середньостатистичних людей, але я так зрозуміла, що жанр твору реалізм, а не фентезі чи містика. ще можна вступній частині розказати як згадку якісь епізоди , що засвідчити б унікальність малого, щоб якось вплети цю унікальність в подальшу канву розповіді і вона б не вибивалася. хоч я б все-таки зробила з нього звичайного хлопця, типового для жанру.

хотіла, щоб так само рецензували мої твори, і ще прискіпливіше. правда краще щоб це робив автор, який сам класно пише)). і не кажіть, от я хитра нахаба, розкатала губу, а сама критикую, не вміючи класно писати)). але маю виправдання -- вище чесно попередила , що це лише суб*єктивна думка читачки, тож так і варто її сприймати :)

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039511203765869 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Реклама: Винница все новости новости в виннице.

Що почитати