Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Рецензії

16 - 5. Ні - 5 - 16.

(Рецензія на твір: Не можна бути вільним, схилившись у поклоні, автор: Михайло Нечитайло)

© Щєпкін Сергій, 04-04-2019
Не міг читати наступний рядок, не прояснивши собі попередній. Ось що вийшло:

«Не можна бути вільним, схилившись у поклоні,» - неспокійний початок - насправді ж (чи не так?) головне не те, схилитися чи не схилитися у поклоні, головне – перед ким і для чого? Поклін – це знак поваги, вітання, подяки – невже той, хто це робить взагалі – не є вільний? Про яку свободу мова? Не згоден абсолютно категорично, тим паче, що це назва вірша, яка більше ніяк не пояснюється – кому поклони?, для чого?

«Не можна бути сильним, здаючись без війни,» - слова «сильний» і «здаючись» поряд – звичайно що не можна одночасно здатися і бути сильним, це що сказати «не можна буть високим, пригнувшись до землі», або «не можна бути мертвим і водночас живим». Хоча… остання війна шведів – це коли вони програли під Полтавою. З тих пір вони що – тільки те й роблять, що здаються? Чи їм ніхто війни не хотів завдати? А ще кажуть, що то одна з найкращих країн світу… Дивно все на білім світі…

«Немає перемоги в одній лиш обороні,» - сумнівно, сумнівно, особливо з релігійної, або природньолюдської, точки зору, особливо з християнської.

«Як щастя без свободи, хоч світ переверни» - перевернули – все більше людей починає розуміти – наше, справжнє, земне щастя не в свободі, а у правильності «неволі».

«Не можна бути мужнім з тремтячими руками,» - 90-річні діди поперхнулися: «Що-що?». Словосполучення «тремтячі руки» - це із медичного діагнозу, тому тут таке – 5050.

«Не можна бути мудрим без клепки в голові,» - повна згода! Але не як констатація, а як засторога: «Не можна! Не можна!».

«І юності немає за зжитими роками, Як твердості без стержня в похиленій траві.» - Якщо «юність» - це фізична сила, спритність, відсутність власного досвіду, жага набути якусь професію – тоді це так. Якщо все інше – то ні – і твердість, і стержень (у кожного свій) можуть прийти з роками, та й похилена трава не те що іноді, а практично завжди буває набагато жорсткішою, ніж стояча.

«Не можна бути добрим, себе лиш полюбивши,» - відлюдники, які тікають від усіх і живуть одні-однісінькі високо в горах або десь у лісі – вони ж тільки себе люблять? Вони добрі, чи ні? Я думаю, що вони люблять не тільки себе, і вони бувають добрими.

«Не можна бути щедрим, сховавшись у капшук,» - ЗА!

«І досвід не здобудеш, помилок не зробивши,» - цей рядок суперечить практично всім попереднім рядкам – чи не здобуде досвіду і не стане колись вільним той, хто хилився був у поклоні? Чи не набуде досвіду і не стане хтось колись сильним, здавшись у якійсь війні? Чи не стане хтось мужнім, хто був колись із тремтливими руками?

« І музики не буде, коли відсутній звук.» - жоден з глухих не слухає музики? Не вірю, мені здається, що якось слухають.

«Не можна бути справжнім, підтакуючи всюди,» - ЗА!

«Не можна бути милим, не люблячи когось,» - ще й як можна! Хоча ні, таки не можна, бо в поняття «когось» входить поняття «себе».

«Немає правди й кривди, як їх не роблять люди,» - тут ЗА, якщо обрубати по краях визначення понять правда і кривда, а якщо в повному взяти - не погоджуюся – від землетрусів із вулканами – і до … та хоч до чого – але правду винайшли не люди, тому не їм її хоронити, а тому й слово «немає» у рядку ні до чого.

«Як повноти немає, коли нема чогось.» - оце ж і я тільки що про те саме.

«Не можна бути світлим, скрізь носячи багнюку,» - а у розвідці? А той хто живе в Україні і ненавидить українство як таке? Серед них світлих немає? З нашої точки зору – так. А з їхньої, «розвідницької»?

«Не можна бути щирим, ховаючи себе,» - повна згода.

«Мікроби всі не гинуть, коли не миєш руки, Хоча їх теж немає, якщо нема тебе.» - колись науковці провели експеримент – піддослідний п’ятнадцять разів підряд мив руки з милом, і після кожного разу з долонь брали пробу на бактерії. Результат був для когось очікуваний – після другого миття кількість бактерій з кожним разом зростала, і був зроблений висновок, що мікроби виходять ізсередини організму. Всі мікроби всередині! А щоб їх не було – один раз помив – і досить, ще Ґаутама так казав – посерединці треба. Навіть такі роздуми не допомагають зрозуміти, що там у ЛГ? «Коли не миєш руки – всі мікроби не гинуть?? Якщо мене немає – то немає мікробів?? Всі мікроби мої?? Чи може немає МОЇХ мікробів? МОЇХ??

«Не можна бути рідним, не ставши з кимось поруч,» - дуже сумнівно – якщо в Росії живе рідний (по крові) брат, який придержується розповсюджених російських поглядів, і з ним ніхто з рідних з України не розмовляє і не спілкується – то чи невже він для них зовсім перестав бути рідним?

«Не можна бути Богом, не обігрівши всіх,» - тут ЛГ спантеличив – на чиє-чиє місце уявляти себе, але на таке… Хай тоді признається, звідки виліз початок і що буде після кінця?

«Немає нам роздолля, як закували в обруч,» - заковують у кайдани чи ще в щось, а обруч нагадує про діжку з вином, і там де вино – там немає роздолля? Багато випили…

«І як сльози не знали, не знатимемо й сміх.» - цей рядок примусив дочитати вірш до краю. І що я бачу? Це бува не передвиборча агітація за провладного кандидата? Дуже схоже. Якщо ні – я б на місці ЛГ поклав нетремтячу руку на правдиве серце і сказав би: «Навіть про це не думав!»

Але читач подумав. Чомусь. Може тому, що «Не можна бути всяким, бо сам себе не знайдеш, Не можна і ніяким, бо нащо ти комусь, Твого немає слова, як ти його не скажеш,» - це ж слогани останніх днів! Чи це з головою щось? Чи це не так вже й погано – слогани і з головою?

Тому зупиняємося і рахуємо незаангажовані голоси – «згоден» – 5,5 рядків, «не згоден зовсім» – 16,5 рядків.
Да-а-а… оце рецензія…
Дякую, «потішили»))
:-) Щєпкін, завжди з повагою
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.035243988037109 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати