Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2551
Творів: 46233
Рецензій: 90335

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Рідний суржик, автор: Щєпкін Сергій)

© Viktoria Jichova, 11-03-2019
І дався Вам той суржик, пане Щєпкіне. І, бачу, в печінках Вам сидить ота лемківська говірка пана Шляхтича. Ну, скажіть мені, чого Ви причепилися до тієї людини? Знаєте історію лемківщини, мотиви пана Шляхтича, чого він вболіває за свою говірку? Ці люди (лемки) недобровільно втратили свою Батьківщину, коли були насильно переселювані або в тодішній сталінський СРСР, або в області бувшої Німеччини (точніше - Пруссії), зараз якими є західні й північні регіони Польщі - щоб подалі від всього "бадерівського". Знаєте про це? Про спалені й зрівняні зі землею села (при чому ж вже в післявоєнні роки - бо так "урядовав" польський комунізм), про тисячі знищених доль, вирваних із корінням з рідної землі? Про етноцид цілої автохтонної етнічної групи українців чи то пак "русинів" (бо так лемки, ті, що ще залишилися на Словаччинні й донині, так себе називають)? То Ви ще хочете глумитися над мовою пана Шляхтича, котрою розмовляли його батьки? Котрою мама його співала йому колискової? Майте ж трохи сумління, пане Щепкіне. Вам же ж Ваш суржик ніхто не бере і ніхто Вас за це не ображає - хочете, й Ви можете ним писати, якщо Вам до вподоби і Ви вважаєте себе його нащадком. А якщо ні, то й ні - теж Ваше право. Адже зараз - ДЕМОКРАТІЯ. Чи не так? Чи Ви проти демократії? Тому тоді розумію, чому Вам так заважає право пана Шляхтича не забувати за рідне, за дитинство. Але справді, як і Ви, так і пан Шляхтич маєте свої права писати все, що вам заманеться і на говірці, на якій хочете. Але ніхто нікому ще права не давав ображати опонента й глузувати з його сокровенного.

до чого тут Конституція? Ще можете й кодекси всі підряд заримувати, та від того у вас совка в голові не поменшає. Рідна мова та, якої навчила мати.

© анонім (130.180.218.—), 14-03-2019

Спочатку до пана анонімуса, члена літературного клубу - не Вам мене ігнорити, бо перше що я опублікував у цій Академії - віршована форма Конституції, заклик про яку ще й досі висить на головній. Причому я зробив її з початку і до кінця, і це не проігнорили тільки двоє, один з яких давно звідси втік через таких, як Ви членів МАССОЛІТА. І самі не можуть розвіршувати Конституцію, і сказати щось всралися - це коли на весь тротуар стоїть здоровий мужик - не пройти, і навіть сказати якесь слівце яйця слабенькі, але добре є вихід - включаю "ігнор" і обходжу по іншій стороні вулиці". СЛА-БО-ТА!
А Вас, пані Вікторіє (латиною), бачу зачепило! Тільки прошу, подумайте - невже автор такого тексту справді з когось знущався, ображав і глузував? А може він просто спроектував дві ситуації на одну площину? Чи може той текст із чимось співпав? Тоді ще простіше - а може автор увімкнув режим "дзеркало"? Ідеш по вулиці як розгільдяй, коли дивишся - а назустріч всі такі ж самі. Всі, хто навкруги мене, кривляться, коли почують чисту українську. Кривляться так само, коли почують російську. Від західних діалектів кривляться найдужче. А от суржик - то їхнє рідне, і батьків моїх, і дідів, і прадідів, і всіх родичів, і всіх знайомих, і всіх українців, яких я бачу.
До того ж там написано - "мініатюра антиреальності"... А Ви... художник... і образилися... вибачте мене будь-ласка за те, що я справді далекий від лемківської... хотів спочатку увесь цей відгук суржиком написати... але ні, іншим разом.
А про печінки мої переживати не варто - вони під захистом серця. А от на забрало навантаження велике.
:-) Щєпкін, дзеркало

© Щєпкін Сергій, 11-03-2019

цей пан або провокатор, або дурисвіт (це щоб не сказати йолоп), а правильніше - і те, й інше разом. те, що він тут карлякає - повна маячня, не достойна літературного клубу. Тому його треба в ігнор.

© анонім (82.145.208.—), 11-03-2019

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.73113298416138 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …
Топ-4 Великих книжок
Пропонуємо вашій увазі добірку з чотирьох великих романів Велич книги ніколи не вимірювалась кількістю …
Ірен Роздобудько «Прилетіла ластівочка»
Ми знайомимося з 99-літнім чоловіком – містером Ніколасом Леонтовичем (Ніком Лео) – у домі для людей …