Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2557
Творів: 46399
Рецензій: 90568

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Всі ідеї -- птахи, автор: Вікторія Т.)

© Щєпкін Сергій, 28-02-2019
Сільце - це маленьке село, а якщо мається на увазі типу пастка - то це сильце. Але як би там не було у вірші, у називному відмінку множини в цих обох іменниках наголос (правильний, не авторський) припадає на перший склад, тобто зовсім не так, як потрібно до "кінця".
Щодо ідеї вірша, то особисто я згоден із нею тільки в тому разі, якщо за основу прийняти твердження, що саме життя - це є проблема сама по собі. Інакше як пояснити те, що в мене була жага мати жінку моєї мрії, мені це вдалося, і що тепер - це початок нових проблем? Одяг їй красивий потрібен, щось робити аби вона не ... Тоді залишається лише одне - все моє життя - проблема! Підозрюю, що є й такі погляди.
Знаєте, на цю тему є не досить пристойний, але коротенький анекдот: якщо хочеш статевих відносин - женися; а якщо хочеш статевих відносин так щоб вони були без перестанку - купи старе авто))
Вибачте)
Дякую
:-) Щєпкін

Ні, найперший варіант мав на увазі зовсім інше, а саме -- ідеї не "летять до сильця", а самі стають "сильцем". Різниця велика. Другий варіант уже відійшов від задуму, а третій -- ще більше.

© Вікторія Т., 05-03-2019

А може це те, що Ви реально хотіли сказати? "Всі ідеї птахи, що летять до сильця" . Таке дуже часто буває – хочеш чогось, а воно не дає саме так, тільки трішечки по-іншому)
З іншого боку – хіба із найпершого варіанта не витікає таке розуміння, як написано зараз?

© Щєпкін Сергій, 03-03-2019

Не класно. Я не змогла сказати те, що хотіла.

© Вікторія Т., 02-03-2019

От зараз - класно! І "пристьобок" ніяких.
Натхнення Вам!)

© Щєпкін Сергій, 01-03-2019

Радий Вам повідомити, що ця дискусія тривала з одним мною, з одним, а не з нами!
я їй і про Голоскевича, я їй і про "випущено в радянськім союзі", я їй і про слух (чуття таке) до мови - ні, не чує...
Якщо Ви публікуєте для того, щоб хвалили - щасти Вам!
:-) Щєпкін

© анонім (176.122.101.—), 01-03-2019

Дискусії з вами набувають характеру нескінченності... Ви просто лінуєтесь подивитись глибше, а покладаєтесь на своє перше враження і потім вперто його відстоюєте. При цьому ви вдаєтесь до фантазій, які мені зовсім не здаються переконливими. Давайте не будемо теоретизувати, а просто подивимось, що говорять авторитетні джерела. Ось тут говориться про «сильце-сільце»: http://sum.in.ua/s/syljce. Обидва слова вважаються рівноцінними, наводяться численні приклади з обома. Я вже змінила на «сильце», щоб не було плутанини. Для чого продовжувати непотрібну розмову? Укладіть власний словник, якщо ви із цим не згідні.
Слово «збути» («збувати») має 4 значення, з яких одне – «позбавлятися кого-, чого-небудь»: http://sum.in.ua/s/zbuvaty. Поки-що це значення мене влаштовує. Я так і не зрозуміла, що не влаштовує вас.
Якщо є помилка, не треба мене «жаліти». Досить на неї вказати. У той же час треба добре перевірити, чи ви самі не помиляєтесь, і якщо помиляєтесь, не наполягати на своєму.

© Вікторія Т., 01-03-2019

Признайтеся, Ви всіх випробовуєте по-доброму? )))
"збутись" підходить, зовсім не ідеально звичайно, але не "збути". Збути - це продати, віддати. І все. Збувають те, що знають, тобто збувати сильце - це дещо інше. Збувати сильце - Ви би згодилися збувати сильце?
Всі ідеї - птахи, не уникнуть сильця - хоча би)

© анонім (176.122.101.—), 28-02-2019

Вибачте насамперед, але Вам теж, навряд чи я можу помилятися, цікаве це питання. Що ж, копнемо глибше, раз Ви щось не побачили.
Питання про "и" - однозначне, тому що поняття слова "сильце" тотожне поняттю "сила", воно від нього походить. А "і" у слові "сільце" з'явилося від чергування з "е", від слова "село" - "сільський". І це добре, що сільце - це сільце, а сильце - це сильце. Інакше плутанина.
Щодо наголосу - все псує родовий відмінок однини. Розумієте, РОДОВИЙ! А вже пОтім - сильцЯ, (яке ми заховали в блакитнії вени)
я перечитував і перечитував, але потрібно було б десь так, із такою побудовою речення, як у дужках) Інакше потрібно або наголос не туди, або втрачається логічний зв'язок між словами. Тому що родовий так народив, і куди від цього подінешся? Всі придумки забути чи не звертати увагу на кого? чого? сильцЯ, виглядають не інакше як... профанацією перед необізнаною аудиторією, а це схоже на все те, що з усіма нами, дураками на превеликий жаль, тільки й роблять всі, кому не лінь. От тому і не мовчиться)) І мені справді дуже жаль, що у Вас так трапилося, справді. Хочете вірте, хочете - ні.
І словник Голоскевича, дореволюційний в обох чи навіть в трьох сенсах, наводить зовсім інші приклади щодо сільця і сильця, і нічогісінько не каже про наголоси те, що Ви знайшли в інших словниках, і то не у всіх) Добре те, що в тлумаченні Голоскевича не виникає ніяких "нерозберих".
А переробити - звичайно! Не ганьбіть мене, будь ласка)) але хача би так:

Всі ідЕї – птахИ, а вже пОтім – і сИльця (читач змушений буде так читати)
Очеретом блакитним здіймаються вени.
Розвиваєш ідеї свої аж по вінця,
а вінець – це початок нової проблеми.

Хоч і зайвий склад в кінці 1-3 рядків, але мені подобається) і Ваший зміст зберігається повністю, навіть розширюється)
Але ж можна ще якось!
Дозволяю Вам не звертати на мене уваги)
Вибачте цього разу за багатослівність)
:-) Щєпкін

© анонім (176.122.101.—), 28-02-2019

Почитала про наголос у "сільця"- "сильця" і передумала знімати вірш. У словнику наголосів говориться, що у "два-три-чотири сільця (сильця)" наголос припадає на останній склад, так що він не є зовсім неприродним. Все одно треба буде допрацювати, звичайно, бо в мене слово вжите без чисельника, але все ж немає такого відчуття, що це слово через невірний наголос вганятиме читача в ступор. "Сільце" я заміню на "сильце", щоб ні в кого не виникало підозри, що мова йде про "маленьке село".

© Вікторія Т., 28-02-2019

Щодо першого твердження, то ви не праві. "Сільце" вживається у тому ж значенні, що й "сильце", принаймні так вважає Академічний словник української мови (і наводить численні приклади). Друге зауваження -- серйозніше, і тут ви маєте рацію, так що я знімаю вірш і -- або перероблю, або ні (якщо не захочеться). А як вірша нема, то й обговорювати його суть немає сенсу. Дякую за зауваження.

© Вікторія Т., 28-02-2019

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.0165910720825 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …