Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Подаруй мені свої крила, автор: Женя3)

Ну що ж, якщо «…можна повчати»… ))
Думка є, емоція є, недомовки з натяками, які завжди потрібні – є, позитивізм при читанні розмірів, ну скажімо, як при Маяковському, – є, а от рим – немає, неповторюваності – мало, та й логіка бунтує – як це – подаруй? В сенсі – «віддай»? «Подаруй мені свої крила»!! Ну хіба не зрозуміло, що таке не дарується, так як не даруються ноги і руки, печінка і серце, хіба нирку одну…) Тому просити про таке… воно якось… нефільдікультяпно) Може потрібно було не «подаруй», а наприклад «продублюй», чи «повтори», чи «відскануй» впешті-решт… Якщо подумати, то можна багато варіантів підібрати.
А щодо рим – із усіх є одна «крила-любила», на яку можна «закрити очі», проте й вона повторюється двічі, що теж… як кажуть татари – не якши…
Якби на Вашому місці був я, я би цей вірш по можливості і при нагоді таки переробив би, тому що глибока ідея – «летіти поряд» – в ньому є.
:-) Щєпкін, той «хто як не я»?

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039436817169189 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати