Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2557
Творів: 46399
Рецензій: 90568

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Подаруй мені свої крила, автор: Євген Лінивий)

© Щєпкін Сергій, 25-02-2019
Ну що ж, якщо «…можна повчати»… ))
Думка є, емоція є, недомовки з натяками, які завжди потрібні – є, позитивізм при читанні розмірів, ну скажімо, як при Маяковському, – є, а от рим – немає, неповторюваності – мало, та й логіка бунтує – як це – подаруй? В сенсі – «віддай»? «Подаруй мені свої крила»!! Ну хіба не зрозуміло, що таке не дарується, так як не даруються ноги і руки, печінка і серце, хіба нирку одну…) Тому просити про таке… воно якось… нефільдікультяпно) Може потрібно було не «подаруй», а наприклад «продублюй», чи «повтори», чи «відскануй» впешті-решт… Якщо подумати, то можна багато варіантів підібрати.
А щодо рим – із усіх є одна «крила-любила», на яку можна «закрити очі», проте й вона повторюється двічі, що теж… як кажуть татари – не якши…
Якби на Вашому місці був я, я би цей вірш по можливості і при нагоді таки переробив би, тому що глибока ідея – «летіти поряд» – в ньому є.
:-) Щєпкін, той «хто як не я»?

Дякую. Так як люди не мають крил, то і дарувати вони їх не можуть! Мова йде зовсім про інше. Рими? Навіть не знаю, що сказати, можливо Ви її просто не відчули!?
. . .
Взагалі, у мене був дивний момент перетворення, який змінив моє бачення у творчості. І нажаль, не в кращу сторону. Це ніби метелик перетворився на гусінь...казкар написав про маніяка (ну, щось накарлякав). Відчуття, ніби зайшов у свою домівку, а там лабіринт. І я блукаю в оцім лабіринті, розуміючи, що це все моє, рідне, та в той же час, мені якось не дуже зручно там, в лабіринті. Взагалі, хто такий Євген Лінивий? Людина, яка спробувала повірити в себе, чи людина, яка витрачала свій та інших час? Ниточки сплелися в клубочок й нагрюндзяли гудзиків, які не так легко розплутати. Я не гідний бути в академії й витрачати людський час. Євген Лінивий, на не визначений час, лягає в кому. Дякую усім. Вибачте, якщо щось не так сказав...
P. S. «Є багато поетів, та не кожен з них Шевченко. Є багато Шевченків, та не кожен з них поет».
Дякую за увагу. З повагою, Євген Лінивий

© Євген Лінивий, 26-02-2019

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.4691781997681 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …