Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Подаруй мені свої крила, автор: Женя3)

© Щєпкін Сергій, 25-02-2019
Ну що ж, якщо «…можна повчати»… ))
Думка є, емоція є, недомовки з натяками, які завжди потрібні – є, позитивізм при читанні розмірів, ну скажімо, як при Маяковському, – є, а от рим – немає, неповторюваності – мало, та й логіка бунтує – як це – подаруй? В сенсі – «віддай»? «Подаруй мені свої крила»!! Ну хіба не зрозуміло, що таке не дарується, так як не даруються ноги і руки, печінка і серце, хіба нирку одну…) Тому просити про таке… воно якось… нефільдікультяпно) Може потрібно було не «подаруй», а наприклад «продублюй», чи «повтори», чи «відскануй» впешті-решт… Якщо подумати, то можна багато варіантів підібрати.
А щодо рим – із усіх є одна «крила-любила», на яку можна «закрити очі», проте й вона повторюється двічі, що теж… як кажуть татари – не якши…
Якби на Вашому місці був я, я би цей вірш по можливості і при нагоді таки переробив би, тому що глибока ідея – «летіти поряд» – в ньому є.
:-) Щєпкін, той «хто як не я»?
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.026305913925171 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати