Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50943
Рецензій: 95696

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Про кришталеву чару, срібнеє дно

(Рецензія на твір: , автор: )

© , 04-10-2007
Якби шановний автор забув підписатися й сховався за паркана, ми б його однак дуже швидко ідентифікували б за вухами, що стирчать з-поза того паркану.

Усі питомі ознаки фірмового тексту Бережного:
- марки біноклів, щодо яких ще треба здогадуватися, що вони біноклі, бо вони вже навіть не пуристські "далекогляди", а точно нікому невідомі "польові лорнетки";
- 3,14% тексту написано латиною, німецькою, польською;
- слово "звідтам" у прямій мові персонажа беззастережно вказує не те, що персонаж той позитивний;
- приховані посилання й на якихось перифірійних російських авторів, як ось Сорокін, Пєлєвін чи Акунін, які давно вже цікавлять лише самих росіян та пана Бережного;
- неповага до мови негативних персонажів і взагалі до чужинської мови тощо

І таке інше. Але зупинимося лише на мові.

Автор щиро намагався внести щось новеньке і всю розповідь оповідача записав, як йому здалося, львівською гварою. Але Федьковича з нього не вийшло. Бо австрійський гусар Федькович чомусь написав пісню, яку співала вся Україна - "Кришталева чара, срібная креш - пити чи не пити, все помреш". Надніпрянці лише замінили оту незрозумілу "креш" на "срібнеє дно". Бо все інше було їм абсолютно зрозумілим, і, що головне, - близьким. Оце і є різниця між нашими діалектами - одне слво на пісню. Принаймні, коли на ГАКу публікували побрехеньки про Христка Колобка, галицького гастарбайтера, лексикоінв нікому гортати не довелося.

Якби цю пісню писав не цісарський гусар, а пан Бережний, йому б довелося додавати словничка, як ось зараз.

Якщо прийняти до уваги, що більшість цих архаїзмів, що стосуються військової справи, походять з німецької, а мова негативного героя - теж як здається авторові - російська, то виникає резонне запитання: "А де ж українська мова в творі укрсучписа Бережного?" І трохи несподівана відповідь - їй не залишилось місця. На герці спотворена німецька й спотворена російська.

Щодо спотворення мови негативних персонажів - це теж фірмова ознака Бережного. Авторові здається, що мова негарних персонажів теж має бути примітивною. А це зовсім не так. Варто пригадати Бабелеву "Конармію" чи "Одеські оповідання", де навіть перекручена мова й містечковий сленг звучать як піісня. Бо він це не вигадав, а підслухав у мові живих людей. А жива мова красива, навіть якщо це суржик чи албанський діалект російської.

Хочеться побажати авторові поприслухатися до живих людей. Хоча обсяг проробленої роботи з відтворення галицької говірки і вражає, але результат не захоплює.

З повагою,

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.55490899085999 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …