Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51560
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Про кришталеву чару, срібнеє дно

(Рецензія на твір: , автор: )

Якби шановний автор забув підписатися й сховався за паркана, ми б його однак дуже швидко ідентифікували б за вухами, що стирчать з-поза того паркану.

Усі питомі ознаки фірмового тексту Бережного:
- марки біноклів, щодо яких ще треба здогадуватися, що вони біноклі, бо вони вже навіть не пуристські "далекогляди", а точно нікому невідомі "польові лорнетки";
- 3,14% тексту написано латиною, німецькою, польською;
- слово "звідтам" у прямій мові персонажа беззастережно вказує не те, що персонаж той позитивний;
- приховані посилання й на якихось перифірійних російських авторів, як ось Сорокін, Пєлєвін чи Акунін, які давно вже цікавлять лише самих росіян та пана Бережного;
- неповага до мови негативних персонажів і взагалі до чужинської мови тощо

І таке інше. Але зупинимося лише на мові.

Автор щиро намагався внести щось новеньке і всю розповідь оповідача записав, як йому здалося, львівською гварою. Але Федьковича з нього не вийшло. Бо австрійський гусар Федькович чомусь написав пісню, яку співала вся Україна - "Кришталева чара, срібная креш - пити чи не пити, все помреш". Надніпрянці лише замінили оту незрозумілу "креш" на "срібнеє дно". Бо все інше було їм абсолютно зрозумілим, і, що головне, - близьким. Оце і є різниця між нашими діалектами - одне слво на пісню. Принаймні, коли на ГАКу публікували побрехеньки про Христка Колобка, галицького гастарбайтера, лексикоінв нікому гортати не довелося.

Якби цю пісню писав не цісарський гусар, а пан Бережний, йому б довелося додавати словничка, як ось зараз.

Якщо прийняти до уваги, що більшість цих архаїзмів, що стосуються військової справи, походять з німецької, а мова негативного героя - теж як здається авторові - російська, то виникає резонне запитання: "А де ж українська мова в творі укрсучписа Бережного?" І трохи несподівана відповідь - їй не залишилось місця. На герці спотворена німецька й спотворена російська.

Щодо спотворення мови негативних персонажів - це теж фірмова ознака Бережного. Авторові здається, що мова негарних персонажів теж має бути примітивною. А це зовсім не так. Варто пригадати Бабелеву "Конармію" чи "Одеські оповідання", де навіть перекручена мова й містечковий сленг звучать як піісня. Бо він це не вигадав, а підслухав у мові живих людей. А жива мова красива, навіть якщо це суржик чи албанський діалект російської.

Хочеться побажати авторові поприслухатися до живих людей. Хоча обсяг проробленої роботи з відтворення галицької говірки і вражає, але результат не захоплює.

З повагою,

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.044692039489746 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати