Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2551
Творів: 46236
Рецензій: 90343

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Годинникар та механічне серце Кароліни, автор: Євген Лінивий)

© Євген Лінивий, 06-01-2019
Усім доброї ночі. Пишу сам собі рецензію, а точніше звертаюся до тих, хто прочитав мою казку. Сподіваюся, що Ви це побачите. Я з дитинства не любив уроки української мови та літератури. Ледве на трійку витягував. Та я навіть не міг собі уявити, що в 30 років, я почну писати казки. І головне - мені це подобається. Так, я знаю, що в мене є багато недоліків. Саме тому мені важлива Ваша критика чи поради. Ще мене турбує те, що Ви говорите що казка схожа на конспект. Моя перша казка, Пригоди Максі та Арті, була дуже довгою, і мені дали пораду, писати на лист А4. Я ніби як написав невиличку історію, і тепер говорять, що це конспект, що потрібно розширяти. Так, я можу бачато чого нафантазувати, та воно може бути зайвим і зруйнувати самий сенс історії. До того ж, вона може перетворитись на щось подібне, що було написано раніше. Ось цей момент мені незрозумілий. Буду вдячний за поради. Дякую за увагу. З повагою, Євген Лінивий.

покритикувала вже))

і чого я раніше, до критики віршів, цього комента не побачила, з п.с))

© Уляна Янко, 13-01-2019

Дякую, Яно. Так, я не одразу зрозумів значення слова "конспект". Вибачте. Тепер мені розвиднилося) Буду додавати "душу" до тексту.
До речі, не відмовився б від порад до віршів. Хотілося б почути, що в моїх віршах не так. Я просто дуже не впевнина в собі особа, в якої бувають дипресії. І саме в цей момент бува хочеться все видалити. Та я знайшов спосіб з цим боротися... Буду вдячний за поради та критику.
З повагою, Євген Лінивий
P. S. Піду трішки подрімаю, бо щось після нічної зміни тяжко. Мабуть старію)

© анонім (46.211.47.—), 11-01-2019

додам і я.
конпект - це не про стислість. точніше і про неї теж. це про стиль. тобто обсяг достатній,але виклад конспективний, не достатньо художній це я мала на увазі. можна написати речення з однакової кількості слів, але воно буде по-різному звучати - як газетна стаття, як щоденник, як оповідь, як вірш. в художньому тексті треба відчувати, як яке речення подати, яким стилем, коротко чи довше. і як їх всі між собою поєднати. от я про це. і воно називається письменницька майстерність. але конкретніше пояснити не можу, бо я так писати теж не вмію, я більше по віршах можу підказати))

© Уляна Янко, 10-01-2019

Ви вловили суть. З усього, що за життя робить людина, єдина немарнота - то є творчість, а все, що опісля залишається, то плоди творчості. Все решта - марнота. Щасти.
До речі, Ви знайшли кращий спосіб редагування: читання вголос. Це виявляє всі недоліки тексту - а він має читатися гладко, ріно, бути "благозвучним" - навіть маячня благозвучна сприймається. Отже, читайте вголос, але спершу собі самому, тоді виправляйте неблагозвічні місця, а вже потому - читайте синам.
З повагою, Максим

© Максим Т, 09-01-2019

Ще раз Вам дякую. Ви мені дуже допомогли. Я знаю що до "великого казкаря" мені ще далеко, та я буду працювати, що би хоча б тішити своїх синів, й можливо залишу після більше, а ні ж просто фото в інстаграммі та фейсбуці.
Взагалі то я не знаю, що це за сайт і чому я раніше не міг його знайти, та він єдиний, де дійсно можуть похвалити або поругати й надати якісь поради. На інших сайтах, де я виставляв вірші чи казки не давали такої оцінки, як тут. Тому я не міг зрозуміти що і де я роблю не так. Бувало навіть хотілося кинути все...
Тож спасибі працівникам сайту і тим, хто бере активну участь щодо його використання. Дякую за увагу. З повагою, Євген Лінивий

© анонім (46.211.74.—), 07-01-2019

Друже, трапляється, коли написане вночі на телефоні - довершена нєтлєнка, трапляться. Але здебільшого текст - це уламок мармуру, в якому спершу треба побачити задум, ідею, героїв, сюжет і т.д., а тоді відсікти він нього все зайве. Пишеш один раз, а переписуєш кілька або кільнадцять разів, це така розвага. Що стосується слухачів - чудово, що вони є, класно, що їм подобається, це - джерело натхнення. Але: якщо Ви читаєте твори своїм рідним, близьким, друзям і т.д., їхня думка буде спотворена Вашими особистими стосунками. Будь-що від знайомої людини сприймаєтся інакше, та й загалом: ба, мій друг - казкар! На це не зважайте, читайте взірці - Андерсена, Роулінг, Толкіна, МакДональда, Шварца, Сашка Лірника, Топеліуса, Туве Янссон, Ліндгрен........ - і розрязняйте їхні методи та прийоми, плекайте мову, занурюйтесь у словники - наприклад, отут lcorp.ulif.org.ua/LSlist та отут sum.in.ua - і шукайте собі втіхи та щастя на літературних жнивах.
З повагою, Максим

© Максим Т, 07-01-2019

Дякую Вам, Максиме, за поради. Кожну думку я врахую і буду працювати. Для себе я зробив висновок, що казка, яку я пишу (а пишу я її в основном у нічну зміну, на телефон) являється чорновиком, тобто після того, як я її написав, потрібно ще багато працювати. Хоч вільного часу майже немає, все одно буду його шукати і вдосконалюватися. Хочу лише зауважити, що дітям сюжет подобається, та й не тільки дітям. Ще раз дякую. Вас також з Новим Роком та різдвом.

© анонім (46.211.55.—), 07-01-2019

Дорогий Євгене, все - просто ВСЕ-ВСЕ-ВСЕ - вже було написано раніше, не треба боятися написати щось подібне. Хай буде подібне, але Ваше! - тобто розкажіть стару історію своїми словами, ось і новий твір. Сюжетів не так багато, в загальному вигляді ТРИ, в розгорнутому трохи більше, але людство переповідає їх безкінечно, новими словами, метафорами, образами, переносить у нові обставини, часи, місця тощо. Але спочатку ті сюжети треба зхнати - от для того треба автору самому читати багато - навіть більше, ніж писати.
Що стосується довго чи коротко - розумієте, це не вимірюється форматом аркушу паперу або кількістю знаків. Є оповідання з 6 слів, чули? - а є багатотомні епопеї, на кшталт Ругон-Макарів Еміля Золя. Має бути достатньо для розкриття замислу та створення "картинки", яку живо уявить читач, тобто не менше і не більше; як стверджував дослідник Діккенса, "жоден автор не буде додавати до тексту деталі, які не відіграють в ньому жодної ролі". Це - порожня будівля, рушниця, яка висить на стіні, але так і не стріляє. А ще твір має бути цікавим, тобто утримувати увагу читача.
Втім, можна давати багато порад, але поради так і залишатимуться сотрясєнієм воздуха, якщо Ви не відчуватимете того всього самі. Читайте, читайте, читайте, а те, що сподобалося, аналізуйте, що, як і чому утримало вашу увагу та збудило інтерес.
Ну, на крайній варінат, на курси підіть.
Розповідати про все це можна дуже довго, і я не кращий знавець і письменник, зараз Вам товариші розкажуть головне, важливе і другорядне набагато краще за мене.
П.С. Ще можна почитати книжки письменників про письменництво - хоча б Стівена Кінга "Як писати книги".
Веселого Різдва.
З повагою, Максим

© Максим Т, 06-01-2019

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.6648609638214 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …
Топ-4 Великих книжок
Пропонуємо вашій увазі добірку з чотирьох великих романів Велич книги ніколи не вимірювалась кількістю …
Ірен Роздобудько «Прилетіла ластівочка»
Ми знайомимося з 99-літнім чоловіком – містером Ніколасом Леонтовичем (Ніком Лео) – у домі для людей …