Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2550
Творів: 46219
Рецензій: 90326

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Иде лемко в свої страни (На лемківських говірках), автор: Василь Шляхтич)

© Щєпкін Сергій, 30-12-2018
Да-а-а, недарма ляхи шмат тієї території, де так говорять, собі забрали. Так само, як і москалі той шмат, де говорять виключно російською, хоч українську знають, але соромляться.
Той, хто схвалює таку говірку, нічим не відрізняється від того, хто схвалює російський суржик, і не потрібно говорити, що суржик то одне, а лемківські говірки - то інше. Все воно з одного тіста.

я учіл когда-то мову
знав єйо вже пречудово
та потом ся трафив бевзик
і тепера маю język

Подобається? Дарую!
:-) Щєпкін, українець

Російський слід - це гарна українська відмазка. Але від неї вже іноді тхне. Ось чому вчить зараз українців один із самих популярних телеканалів:
https://1plus1.ua/snidanok-z-1-1/video/koli-zajmennik-vi-slid-pisati-z-velikoi-literi-ekspres-urok
Вчіться, двієчники))

© анонім (176.122.101.—), 01-01-2019

Написання займенника в звертанні з великої букви згідно сучасного правопису не є обов'язковим, до того ж є запозиченням з правопису російського, ви пишете українською. Це значить - ніхто не забороняє звертатись до інших зі строчної літери, але вимагати від інших дотримання вподобаного саме вами трактування неправильно, далі у вас просто неструктуроване іде

© Інра Урум, 31-12-2018

Коли Ви в першому реченні застосували "вас" із маленької, то виходить, що Ви мали на увазі усіх, хто це читає. Але потім форма іменника "невігласом" вказує, що малася на увазі одна людина, а не багато, інакше було б "Коли вас невігласАМИ називають" (не відчуваєте там запитання "А МИ?"). Отже "вас" Ви адресували особисто мені. В такому разі все, що Ви далі написали, а я його і не читав, мені до того місця, яке Ви теж згадуєте у першому реченні (його я таки прочитав) Так само як і друге речення. І скажу ось що: коли "суржиком", одинаковим, замітьте, одинаковісіньким! розмовляють в Харківській, Дніпровській, Донецькій, Запорізькій, Черкаській, Кропивницькій, Миколаївській, Херсонській, Одеській областях (мабуть ще й не все назвав, на північ ще трохи б узяти)), то це у скільки разів більше території і людей, ніж у Вашої Лемківщини? Україні не потрібна та територія, яку москалі вже колись були зробили (в Одесі пам'ятник є) - "Малоросія"? Не потрібна? Тоді це зовсім інша розмова. А якщо потрібна, то до всіх потрібне одинакове ставлення, а не налягати на щось, що сказав хтось кілька століть назад. Світ змінюється, від батьківського іноді приходиться відмовлятися, якби це було не так - ми ще й досі жили б у печерах.
Щастя усім, і здоров'я!
:-) Щєпкін

© Щєпкін Сергій, 31-12-2018

Коли вас невігласом називають, може краще спочатку розібратися за що, а не крутити задом наперед чуже псевдо.
Суржик і діалект речі не рівнозначні. Золотий фонд англійської поезії, мінімум наполовину складений з Бернсів та Йєйтсів, шотландців та ірландців, і писаний далеко не в стилі Оксфорд Інглиш, м’яко кажучи, і нічо – живуть. Фолкнер, один з провідних класиків американської літератури, за діалектизмами практично є Стефаником південних штатів, і якось від того не вмерла американська англійська, не перетворилася на місісіпщину. Так само, як ми після Стефаника не заговорили по-гуцульськи, хоча його без малого сто років читають.
Діалекти це галузки живого мовного древа, й ані ті галузки без дерева, ані дерево без тих галузок в принципі неможливі, вони взаємообумовлені, при цьому ніхто не може просто за власним бажанням переносити будь-які слова з діалекту в мову, потрохи такий обмін іде, але цей процес природній для всіх мов і не залежить ід бажання окремих авторів. Сякі-такі діалекти має будь яка велика мова, і українська не є виключенням.
Суржик це окреме явище, мішанина двох мов, що в силу політичних і історичних обставин, не несучі всіх функцій справжньої мови, став по-факту, через політику зросійщення заступати цілу українську мову, підміняти її, фальшувати, робити меншовартісною порівняно з російською.
Насправді це складне питання – градації діалектів, суржику, як і визначення нормативної мови. Але коли книжку польською знайти в українських книгарнях практично неможливо, я вже не кажу про польські телеканали та радіо, то говорити про «заліземо під інших», ну, якось передчасно, чи що

© Інра Урум, 31-12-2018

Невігластво - це коли ненавидіти російський суржик (аякже, "у нас сайт тільки українською", або "у Вас русизми зустрічаються, вичитати треба"), а польський суржик любити, і надавати йому якісь переваги. Побули під одними - набридло, заліземо під інших, вони колись нас вже любили. Але добре, раз уже невіглас, то запитаю те що давно хотів: пане (хочеться сказати пані) Інра, а Ви не пробували прочитати своє "прізвище" ззаду наперед? Невже той, хто пише цього не бачить?
Так що, пане Василю, як у нас вже не раз говорили, це сайт для україномовних творів, розумієте - україномовних. І Ваше "ви" до мене багато разів із маленької - це як колись було Ваше "Пане" до мене з великої, або, не дай Боже, "Ти" з великої не до Бога - чортійщо. До того ж у мене сьогодні є право невігласа, запитаю і у Вас те, що давно хотів: а Ваше прізвище саме справжнє, рідне-батьківське, чи можливо якимось чином з якоїсь причини кимось надане, чи може просто Вами обране псевдо?
От Щєпкін, наприклад, спеціально підібране псевдо, Ви вже мабуть зрозуміли, чому. Так, правильно, а ще тому, що на кожен Ваш твір польською говіркою я буду "писати" рецензії говіркою москалівською. А що? Щось не так?
Всіх благ усім.
:-) Щєпкін, той хто не боїться дзеркала

© Щєпкін Сергій, 30-12-2018

Пане Щепкін, скажіть хто ви? яке право в вас судити? Чіпились моєї мови як філолог, псевдо критик? Що сказати недовченим які живуть в Україні? Якщо в когось тупі гени ., я не знаю хто він нині. Я про себе дав вам слово тут на сайті, в Інтернеті чому така моя мова й має шану у поетів. Тому "великий" Сергію дивлюсь в вашу писанину, скажу вам - не розумію дурноти, яку ти кинув... Василь Шляхтич з Польщі

© Василь Шляхтич, 30-12-2018

Останнім часом вже мало просто розписатись у власному невігластві, треба ще й національність додати, так воно, мабуть, солідніше))

© Інра Урум, 30-12-2018

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.5666220188141 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …
Топ-4 Великих книжок
Пропонуємо вашій увазі добірку з чотирьох великих романів Велич книги ніколи не вимірювалась кількістю …
Ірен Роздобудько «Прилетіла ластівочка»
Ми знайомимося з 99-літнім чоловіком – містером Ніколасом Леонтовичем (Ніком Лео) – у домі для людей …
Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …