Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51586
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: У тіні вільхи , автор: Тру)

рідко читаю прозу. але початок зачепив, прочитала.

відчуття двоякі.
почну з лексики. тут все лаконічно, текст "вилизаний" як і радять зараз писати - без кучерявостей і зайвих означень)), але як на мене, вилизаний настільки, що я не відчула авторського стилю. навіть не знаю, як правильно охарактеризувати. якийсь радіопостановочний, чи що). от якби так взяти список авторі ГАКу і трохи поза ГАКом, то не вгадаю, хто це писав.

тема божевілля популярна, і тут широке поле дій, як для опису героя, так і для реакцій оточення.
для мене в таких творах головне сенс що автор закладає. тут він надто розмитий. 2 варіант каже, що син настільки заляканий, що дає померти матері. або ж син не заляканий, а в ньому вже працює спадковість. 2 варіант: син настільки любить матір, що дає їй померти. якщо брати здорову дитину, то така свідомість семилітка видається штучною. здоровий семиліток надто сильно любить маму, і надто ще несвідомий щоб дати померти мамі. навіть божевільній. якщо автор хоче показати хвору дитину( з генетично переданою хворобою) - то навіщо? який посил автор вкладає? мені не зрозуміло.
далі. якщо діти здорові психічно, то одна кривава казка на зорі материного божевілля не зробить з них психів. якщо і викличе кошмари на фоні розладу, то у двох одночасно навряд. як то кажуть божеволіють про одному, а не масово. двох однакових психік не буває, а хвора мати --не агент ФБР з навичками гіпнозу і 25 -го кадру.
тобто , хочу сказати, що для того, щоб описувати такі тонкощі, потрібні знання з психололії віку.

lдалі. люди, що оточують хвору. невже стільки часу ніхто не реагував конкретно, не робив кроків, щоб убезпечити дітей? не вірю. в наш час таке можливе навіть не знаю де. у тектсі не сказано що це якась глушина. і, якщо описується власна хата, а така розкіш в межах міста нині недешева, то й люди там живуть не темні і не затуркані. і школа, учні, вчителі. і таке враження, що всі посліпли і поглухли. непрасованих і голодних, побиті вікна і дивні вогнища, люди мали б помітити. і мали б оперативніше зреагувати.

ось таке враження. але я не прозаїк, це суто читацька думка :)

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.04072904586792 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати