Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Мох ч.3, автор: Михайло Нечитайло)

Дочитав до кінця і мені згадався радянський мультик, в якому показували, як би считалочку: "раз два три чотири п'ять вийшов зайчик погулять..." поставили в різних жанрах. В варіанті класичної опери хор співав російською мовою: "Педчуствия его не обманули...". Так і в мене. Передчуття, яки виникли після прочитання першої частини не зникли до останнього рядка. Сюжет сотні разів повторенний в багатьох сучасних серіалах.

А ще, в роки моєї юності, дівчата з хімфакультету ( а в них в середньому було два хлопця на групу) хотіли з мене, провінційного хлопця, зробити культурну людину. Завдяки цьому я попав на камерний концерт Мусліма Магомаєва. Він тоді більше відповідав на записки ніж співав. Там від нього вперше почув синтенцію: "Є співаки, які за допомогою свого голосу показують красу пісні. А є співаки, які за допомогою пісні показують красу свого голосу". Вже тут на ГАКу я часто перефразовував для себе цю сентенцію : "Є автори, які за допомогою гри словами показують красу задуму, а є які за допомогою задуму показують своє вміння грати словами". А іноді, особливо серед молодих авторів, ні сюжету, ні задуму лише одна гра словами.
Ця думка не покидала мене весь час, поки читав ваш твір. Для чого ви взяли такий затасканий сюжет. Щоб показати як вмієте грати словами. Так наче ні. В тексті, як на мене нічого зайвого, все на місці. Словом Ви володієте вправно, без надмірності. Текст читається легко. Можливо Ви хотіли донести свої флософські думки, та вони теж, звиняйте, тривіальні.

І ще. В роки своєї молодості мені довелося чимало помандрувати. Від Алма Ата до Архангельська, від Калінінграду до Комсомольська на Амурі. І от, скільки не шкребу по кутках своєї пам'яті не можу пригадати, щоб десь бачив мох на камені чи на дубі. Трави, бур'яну скільки завгодно. А от моху не пригадую, особливо на камінні під рідним українським сонечком. А каміння таки чимало в степах центральної України. Так що в моєму розуміні мох це щось рідкісне, як зараз кажуть, ексклюзивне. Тому мене дещо дивує застосоване вами порівняння.

Не скажу, що ваш твір цілковита невдача. Все на високому професійному рівні. Але й не успіх, не прорив. З нетерпінням чекатиму нових, більш вдалих творів. Твердо знаю Ви це можете.

З повагою С.В.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039650201797485 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати