Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2554
Творів:	46328
Рецензій:	90460

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Вдячна за насолоду

(Рецензія на твір: Листопад назавжди, автор: Margarita)

© Вікторія Т., 14-11-2018

Дуже гарно – і поетично, і психологічно водночас. Це правда, що осінь приносить внутрішню рінвовагу, заспокоєність, повернення до самих себе, позбавляє тривог «усюдисущої радості». Зворушують свіжі оригінальні образи, особливо коли «вітер робить із тебе сопілку», а фраза про те, що «сценарій життя цілком не матеріальний, і ти не режисер, а глядач» просто розкішна.
Треба виправити: «Розповідаю метері», «важливіша більш», «коли ти відпрошувався сюди» (відпрошувалась?), «залишися я виїденим яйцем».
Твір м’який за тональністю, інтимний, і має ту приємну «залутаність», яку приємно розплутувати, тому що вона – справжня. Дякую за задоволення.
З повагою, Вікторія

Дякую Вам від душі за коментар! Це так тривожно завжди і приємно читати живе слово, звернене до тебе, оскільки пишеш, як завше, у космос, і ніколи не знаєш, як воно йому відгукнеться, яка віддача долетить до тебе)) Тому дуже щиро дякую Вам!

© Margarita, 02-04-2019

і "залізна дорога" якось дивно пролунала, здається

© Максим Т, 14-11-2018

Додати свій відгук!

| | | [ Проза Поезія Лімерики] | | | |

Згенеровано за 0.81973695755005 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Часопис української культури

Що почитати

• Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …→

• Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …→

• Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …→

• Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …→