Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2536
Творів: 45775
Рецензій: 89563

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Проте...

(Рецензія на твір: Уродини, або Київ під ногами, автор: Максим Т)

© Вікторія Т., 08-11-2018
Яскрава фантасмагорія, проте...Мене завжди дивувала оця поляризація: дружина -- чудова, а теща -- відьма (а тут ще й тесть не кращий). Але ж у тому, що дружина – чудова, мабуть, є якась заслуга її батьків? До того ж, усі кажуть, із часом кожна жінка стає схожою на свою матір, то, можливо, варто, доки не пізно, постаратись побачити щось хороше і у тещі? Можливо, це й не мало б такого великого значення, але на цьому протиставленні побудована значна частина твору. Пробачте, що внесла краплю дьогтю.
З повагою, Вікторія

Вікторіє, я все зрозумів про цей текст і поляризацію. Її насправді немає. Єдиний персонаж, який має ім'я, - це Андрій. Всі решта - батьки дружини, дружина, діти - не люди. Тому між ними конфлікту немає, вони - одного лану ягідки. Коли Андрій завів свою всім іншим остогидлу промову про Київ під ногами (яка, до того ж, ставила існування легендарної бувальщини під загрозу викриття), дружина вирішила показати Андрію той стародавній Київ, доправила його туди, а батьки її показали йому, чим все зазвичай закінчується. Все було заздалегідь домовлено та розіграно, мов по нотах. You've been framed! Аби Андрій не здогадався, дружина з батьками розіграли поганих хлопців і хороших хлопців із порятунком Андрія з лап поганих хорошими. А наступного ранку Андрія, який міг би й не оговтатися від такої пригоди, оповіло волосся дружини, яка й наслала на нього таким чином забуття - і він вже не міг згадати нічого, крім свого захвату "Києвом під ногами". Ось така версія подій :)
Щиро Ваш, Максим

© анонім (93.73.254.—), 14-11-2018

Можливо, й так. Щоправда, до Гоголя в мене -- свої претензії (і не тому, що писав російською). Чи то вже давно його не перечитувала, чи просто втратила смак до його (української) містики та гумору. але щось не дає мені з головою поринути у його творчу стихію і забути про усе на світі. Втім, то вже інша розмова.
З повагою, В.

© Вікторія Т., 09-11-2018

Вікторіє, даруйте, але це ж не реалізм, це готичний твір, що надихався "Вечорами на хуторі поблизу Діканьки". Герой випадково "поцілив" у таємницю проникнення до старовинного Києва, звідки й були його родичі. А що дружина не такого ґатунку, як батьки, - чому в такому творі ні? Згадаймо "Страшну помсту" - Катерина і її батько, одне коріння, геть різні плоди. Як на мене, такі фантасмагорії не варто читати, як соціальний реалізм і привносити в них залежності та обумовленість нашого світу, тієї сучасності, що метушиться поверхнею оболонки, під якою сховалася гоголівська України.
Щиро Ваш, Максим

© Максим Т, 09-11-2018

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.91066980361938 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Ірен Роздобудько «Прилетіла ластівочка»
Ми знайомимося з 99-літнім чоловіком – містером Ніколасом Леонтовичем (Ніком Лео) – у домі для людей …
Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …