Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50943
Рецензій: 95696

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Корчую, як давній сад, автор: Михайло Нечитайло)

© Максим Т, 17-09-2018
Хотів полюбити Вашого вірша, шановний Михайло, слідом за рештою читачів, та, на жаль, не зміг.
Що стало на заваді. По-перше, одне й те саме - очей зорепад і решта рис і оздоб коханої - порівнюється із доволі різними, якщо не протилежними речами: сад і праліс, штучне і натуральне середовища, рукотворний та природного походження рослинні осередки. Доволі різні біоценози; водночас і те, і інше - дерева, отже, як на мене, поєднання таких порівнянь не збагачує образного ряду вірша, а навпаки. Я би радив щось одне викорчувати - сад або праліс... Можливо, якби герой вбачав у собі праліс, а в коханій - сад, то була б інша справа; дике, розпатлане, з вовками та ведмедями, урвищами та болотами, поруч із тендітним, охайним, з фарбованими вапном стовбурами, долі гнуться віти, обтяжені запашними плодами... - але це не точно, звісно, не точно.
По-друге, корчування передбачає видалення рослин разом із корінням, а тут герой корчує на пні (тобто пні залишаються, я так сприймаю). Ну, про корчування сокирою вже хтось із колег казав.
"Як дурень з дощу до хати" - здивував рядочок; чи дурень не навпаки би зробив, на те він і дурень?
І ще - мотив. Наскрізний мотив Вашої, дорогий Михайло, лірики. Не скажу, що читав її всю, але те, що читав, усе було на цей мотив: "О, как на склоне наших лет Нежней мы любим и суеверней... Сияй, сияй, прощальный свет Любви последней, зари вечерней!" З Тютчева, наприклад, зрозуміло, яке це кохання потужне, відчайдушне, воно - наче акт прощання зі світом, але, як на мене, Вашому ліричному герою бракує аж такого накалу почуттів, аби весь час скаржитись на змарновані шанси.
Втім, це річ зрозуміла; наприклад, критики стверджують, що у Мандельштама найкращі вірші про кохання - це вірші про "любовь-жалость". Цей мотив повторюється, але вірші виходять найкращі, тому нема чим дорікати. А сум Вашого ліричного героя дещо нав'язливий - про одне й те саме, але якось рівно, без злету від вірша до вірша, бєз аганька; знову ниє старий! - ось яке враження. Гадаю, якби накал почуттів цього мотиву зростав від вірша до вірша, питань би не виникало. Принаймні, в мене - ні.
...а так хотів полюбити Вашого вірша!
З повагою, Максим
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.77864599227905 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …