Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51518
Рецензій:	95983

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Результати розтину

(Рецензія на твір: Принципіал, автор: Карачевський Олег)

А давайте і я, грішний, скажу пару слів за цю річ. Авторе, приготуйтеся. Приберіть з кімнати все важке, чим можна кинути у монітор, покладіть під язика пігулку карвалолу, дихайте рівно... Операція буде без наркозу. Готові? Починаємо. Скальпель. Зажим. Пасатіжі. Бензопила...
Банзай!
Відрізаємо першу частину. Від початку до слова "- Кохана..." перед пропуском строки. Деякий час спостерігаємо за пацієнтом. Що? Як він себе почуває? Ніяк. Кровотечі нема, ніяких ознак тривоги... Він навіть того не відчув. У розумінні - текст від того нічого не втратив. Вирізаний кусок - не зав'язка, не вступ до дії, нічого, взагалі - просто ілюстрація. Якийсь мужчина на мотоциклі приїжджає додому, запізнюється й за те отримує на горіхи від дружини. Всьо. Що автор хотів тим сказати? Та нічого. Може, хотів показати, що тіпа він дома - принциповий... Хотів та перехотів. Може, оте мене повинно було нажахати "…Суперкомп’ютер виробника енергетичних вікон оптимізував систему перевірки якості..."? Та ну. Ми навчені, ми на таке не звертаємо уваги. Ріжемо далі.
Відшматовуємо від слів "Він прокинувся" до "...треба встигнути у дослідний центр." Можливо, це вже живе тіло твору? Може це вже початок історії, і саме тут криється зав'язка дії? Уважно роздивляємося. Ні. Нічого такого тут немає. Той самий мужчина працює собі, видно у нього - звичайний робочий день. Вирішує дві, як бачиться, не складні для себе проблеми, пов'язані з логікою прикладного програмування. Ну, як то кажуть, на здоров'я. Я радий за нього, у розумінні - за чоловіка на ім'я Роман. Відкладаємо і цей кусманчик про запас і шукаємо далі.
Скальпель легко (кісток немає) відтинає шматок від "Система безпеки..." до "...сів у свій тесла-байк". У цьому шматку Роман знов працює за своєю спеціальністю, а ми за тим спостерігаємо. Кажуть що можна вічно спостерігати за трьома речами: як тече вода, як горить вогонь, і як хтось працює. Що він там, відлагодив якісь недоречності у програмі чергового компа? Тепер тахіони можна таки згенерувати? Читачі знову за нього раді. Нехай візьме собі пиріжок з таці. А коли буде зав'язка твору?
Шматок від того місця, де з ним "....зв'язалася мати" до "Швидка! Швидко!" Тут є дещо цікаве. По-перше, хочеться пригадати Рекса Стаута, чудового американського письменника-детективщика, і його героя Ніро Вульфа, який за дієслово "зв'язатися" брав з клієнтів додаткову тисячу доларів. По-друге, цитата " Мамо, всі пенсіонери старші сорока п’яти не вилазять з качалки. Це природно." Це - всьо: я роздавлений і розтрощений. «АААААААААААААААААА!!!» Посипаю голову попелом і голосно ридаю як персіянські наймані плакальщики. Я потрапив до "качалки" лише у п'ятдесят. Горе мені, горе… П’ять років коту під хвіст. До речі, чим займається там наш герой? Вирішує якісь сімейні питання. Але то його особиста справа, нам не варто підслуховувати про що розмовляють син з батьком. Батько раптово помер? Співчуваю. Нормальне індійське кіно - там завжди хтось помирає, перед тим довго розказуючи всілякі історії. Навіть якось невдобно далі читати - людина померла, а я тут розважаюся. Ну, що ж, нехай земля йому пухом... Що далі?
А далі, нарешті, з'являється трішки сюжету. Протистояння людини-принципіала і програми "Еван". Описується битва на ринку інтелектуальних обчислень... Жорсткі діалоги, напружені наукові формулювання, грізні перекидання фактажем і аргументами… Там навіть погоня є. «ААААААААААААА!!!». (То не про погоню, то я пригадав про «качалку» і знов заплакав). Заздрю людям, які зможуть зрозуміти і оцінити всі перипетії битви на ринку інтелектуальних обчислень. А я... А я в «качалку». Але спочатку – розминка на біговій доріжці. Після «качу» – спаринг на рингу або робота з грушею («розігнати» м’язи), потім у басейн, а після басейну – у баню. Після бані, як завжди, замовлю свою улюблену «гарячекопчену» форель, суші і біле пиво. Отак і мучаємось. А ще вічно актуальне питання – що б почитати, бажано – цікаву фантастику. Щоб там був розум, логіка, живий сюжет, інтрига, загадка, конфлікт, щоб отак упірнути у текст і випірнути, коли все вже прочитав. Бо щось отаке
«…- Ром! Швидко! Тікай!
- Чому?
- За тобою ідуть роботи!...», а також
«…Роман повернувся до свого годинника.
- Зет! Ти мій особистий біописець! Вивантажуй свідомість на діамантовий носій! Хтось має
зберегти мою історію…»
якось не дуже надихає. То навіть у серіалах такий картон вирізають, бо акторів нудить.
Чесно кажучи, не заздрю Авторові. Я прочитав – як прочиталося і пішов далі, читати Стругацьких, Лема і Хайнлайна, а він має залишитися наодинці з цим тестом після розтину.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042232990264893 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати