Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51586
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Корчую, як давній сад, автор: Михайло Нечитайло)

Навіть не знаю…
Щодо рим – Ви й самі колись неодноразово вказували, що грішите цим питанням, тому чиїсь докори тут не повинні приносити користі, хоча… хто знає, хто знає… але «шансу-прощайся» і «піч-ніч» – ну це занадто для старшокласників) навіть на фоні справді прекрасної «праліс-всміхались».
Щодо наголосів – «ОчЕй твоїх зОрепАд, З-між котрОго днІ всміхАлись», «Лиш тУлиться вдалинІ НещАсне слівцЕ – прощАйся» і так далі – реп, наприклад, таке допускає, але ж… як це сказати… у пісні на фоні музики можуть бути пропущені склади чи слова, але тут… склади в наявності… Мабуть є якісь сурйозні відмаз… пояснення, тому кинемо ті наголоси, ну їх к бісу))
Щодо змісту – такі тонкі психологічні моменти, як оце змальовані, приваблюють того, хто полюбляє копирсатися в тій психології, приваблюють до розгляду тих моментів, до обдумування, слугують прикладом чужих помилок, на яких потрібно вчитися. Щоб багато не розповідати про почуті вади і провини ЛГ, перекажу лише прислів’я одного народу Центральної Америки: немає чого дорікати власноруч звареній каві – бери її та й пий.
А взагалі повинен сказати – вірш сподобався, чесно, а ще якщо останнє в ньому словосполучення «сокирою корчувати» замінити на «сокирою порубати» – для мене то взагалі бомба.
Але краще не дай Боже, щоб писалися вірші про такі втрати.
Завжди з повагою
:-) Щєпкін

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.033204078674316 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати