Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2594
Творів: 47231
Рецензій: 91925

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Кинути тінь, автор: Максим Т)

© Інра Урум (194.28.6.—), 10-09-2018
У вас « збагнув оту тишу та оте сяйво лише років за три… Аж раптом дещо привернуло мою увагу.» Не дуже вдале поєднання – виходить ніби увагу оповідача аж раптом по трьох роках щось привернуло, тобто ясно, що це не так, але цей перебив кидається в око. А , можливо, навпаки – справді по трьох роках приходить осяяння, але лишається враження, що дія може стосуватися й минулотрирічної давнини, зостається невизначеність. І ще – повітряний змій не лунає, лунають звуки – пісня, крики, дзвін колокола абощо, звук падіння того таки змія, але не він сам, це технічні моменти і їх дуже легко пропустити, тому що вони зазвичай не викривлюють думки, але в дрібницях наша повага до читача. Сам твір красивий, таке собі дзеркало тіні, якби це я писав, назвав «би у дзеркалі тіні», це не доковирка до назви, просто в мене мислення статечніше мабуть, менш дієслівне. Пишіть ще)

Дзеркало тіні - нагадало "привид крику" у Діккенса (Мені наснився привид крику! - Крик? - Ні, привид крику!)

© Максим Т, 19-09-2019

Абсолютно, колего, абсолютно - приклади з Франка свдчать лише про формальний бік справи. Я вже не сперечаюся, я й не сперечався з Вами; не варто було бт те робити через Вашу очевидну обьізнаність в українській мові, яку я тільки почав опановувати. Втім, що ж я роблю, як не сперечаюся? За Грішковцем, намагаюся не просто пояснити, а щоби зрозумілим зробилося. Отже, уявіть собі гонг або бубон; тепер уявіть, що Ви вдарили гонг відповідним молоточком або кулаком вдарили бубон; і гонг, і бубон народять звук - вони вібруватимуть всією поверхнею, всім тілом своїм, яке генеруватиме звук; вони лунатимуть. Те саме я мав на увазі у випадку повітряного змія; не сучасні конструкції, а ті, що років 40 тому можна було придбати в "Дитячому світі" - набір біленьких пахучих планок, пергамент, клей; якщо дотримуватися креслень і бути акуратним і наполегливим, утворюється конструкція на кшталт літака братів Райт; каркас з планочок туго обтянутий пергаментом; дотик - і змій видає звук; політ, піке, удар руба об землю - і змій поводиться не гірше за гонг або бубон, все його тіло видає звук, він - лунає. Ось що малося на увазі; а легенька "неправильність" виразу, як на мене, лишень додає йому шарму; звісно, виключно в очах автора, який тепер, як 40 років тому, споглядає своє кривобоке дитинча - з любов'ю, хоча й не без усвідомлення його клишоногості, незграбності, косоокості та решти "чеснот"... Занудство! - ось як зветься затяжний захист автором своїх помилок. Занудство й осляча впертість!
Перепрошую, на цьому я припиняю обороняти цей кавалок.
З повагою, Максим

© анонім (93.73.254.—), 12-09-2018

Ну й вже не втримаюсь і таки зазначу щодо прикладів з Франка - якщо поставити питання - чим лунає ліс? виявиться що він лунає таки співом, ляском, криком а не сам по собі, тобто фактично "Лунає співом, ляском, криком ліс" є оберненою формою "лунають співи, крик і ляск у лісі", те саме із площею - було б дивно якби вона сама собою лунала, мабуть справді можна знайти й цікаві виключення, але це явно не вони. Проте, зазначу, що спір вже давно перейшов в теоретичну площину, стосовно використання слів у вашому творі вам в будь якому разі видніше

© Інра Урум, 11-09-2018

Академічний словник української мови: ЛУНАТИ:
"Лунає співом, ляском, криком ліс" (Іван Франко, XIII, 1954, 133); "Площа ще де-де лунала від кроків людей" (Іван Франко, VII, 1951, 355)
Щодо трьох років і справді варто там додати двійко слів, аби тримати увагу читача при розповіді, а не деінде у міркуваннях про коли та де :)
Дякую!

© анонім (93.73.254.—), 11-09-2018

Справа не у сухості чи "художній вологості" твору) ви вільні стрибати хоч на три, хоч на десять років, не бачу в цьому злочину, йшлося тільки про те, що мені, як читачу, не зовсім зрозуміло в який саме час його переносить оповідач після слів "Аж раптом дещо привернуло.." чи три роки тому, чи три роки потому, ну а вже ваша справа чи звертати на те увагу, я тільки намагаюсь пояснити на чому я, яко читач, спіткнувся. Зі звуком повітряного змія знову ж таки я не маю нічого проти використання специфічих звуків, що я мав на увазі, так те що в нашій мові не кажуть "лунає стіл", "асфальт пролунав" абощо, хоча всі ці речі резонують і за певних обставин можуть бути джерелом звуків, просто для опису тих звуків використовуються інші аніж "лунає" схеми, і схем цих в нашій мові нескінченно багато - під обстрілом асфальт може бризнути по стінах, тобто не обов'язково взагалі згадувати звук, аби було зрозуміло що саме в той момент чути.Теж саме про стіл - якщо дорослий чоловік зі злості торохнув кулаком по столу, вже, одразу зрозуміло що сталося, який звук пролунав. Але це все зовсім інше. це засоби виразності. Насправді я тільки хотів сказати, що в кожній мові для кожного слова є певні усталені зв'язки - з певними словами і в певних випадках і формах слово вживається часто, в інших випадках дуже рідко і там можливі оригінальні відкриття, ще в інших воно або ж використовується тільки так, а не інакше (здобув вищу освіту, але не оволодів, чи опанував вищою освітою) або ж, за поодинокими виключеннями, взагалі не сполучається (стіна малює, нога стверджує, змій лунає)

© анонім (194.28.6.—), 11-09-2018

Дякую, шановний новоздобутий колего по ГАКу, за вдумливе та спостережливе прочитання твору. Я погоджуюсь із першою заувагою та водночас не погоджуюсь. Нібито й справді - негладко вийшло, оті три роки варто взагалі викинути, аби не порушувати плин подій, які тими "трьома роками" перериваються на ті самі три роки, внаслідок чого варто вслідити за персонажем, який щойно крокував вулицею та дивився на дерево і аж раптом опинився за три роки від того дерева... Втім, є інші міркування. Як бачите, цей текст позначений як "есе"; а есе - це подорож, пригоди думки; ось вона втрапила в голову авторові, пройшла певний шлях, зазнала випробувань, трансформацій, стикнулася зі спрротивом і запереченнями, і кінець кінцем таки досягла фіналу - переконання, спростування, висновку тощо. Якби йшлося про якісь більш точні та сухі речі, напевно цей шлях мав би бути гладеньким і незаперечним - ніяких там років за три та аж раптом, все по полицях і по пунктах. А так - гадаю, допустимо.
Щодо повітряного змія. Ясна річ, що ми чуємо звуки, які лунають, а ті звуки видають речі або явища. Всі знають про те, що ми чуємо саме звуки; саме тому наголошувати на тому, що пролунав саме звук, немає потреби, це загальновідомо, банально. Водночас є ще дещо. Наприклад, запахи - річ вельми специфічна; їх не можна описати через опис чогось іншого, дати їм характеристику, що відірвана від запаху. Наприклад, чорнобривці пахнуть чорнобривцями; запах цей гіркуватий, але "гіркуватий" стосується й інших запахів і опис аромату чорнобривців не вичерпує; хочеш, аби тебе зрозуміли, - кажи, що пахне чорнобривцями. З іншими речами, які спримають органи почуттів людини, справа інша, х можна описувати через інші явища (ті ж звуки). Проте є такі специфічні звуки, які притаманні виключно одній речі або явищу; це їхні голоси, унікальні, впізнавані; зображувальна сила, кінематографічність тексту зростають, якщо позначити ці звуки через ту одну річ або одне явище. В даному випадку це звук, який видає повітряний змій, коли руба б'є землю; хоча листок пролунав так само або дуже схоже, для оповідача цей звук, можливо, з дитинства, пов'язаний із тим, який він чув, коли його повітряні змії, збудовані з планочок і пергаменту, зазнавали чергової катастрофи та руби били землю, а разом із ними - всі малолітні надії та дитячі сподівання.
...Бачте, виправдовуватися доводиться. Отже, текст сирий. Он і Сергій Щєпкін питав, що за тінь.
Ви мали на увазі статечніше або все ж таки статичніше мислення? Згадка про дієслівність наводить на думку, що все ж таки статичніше.
Боже, як приємно, що точаться дискусії; буває такий мертвий і скорботний штиль в нашому морі, що й жити не хочеться. А ось такі розмови як ніщо інше стимулють писати ще. Та й побажання ж - пищіть ще. ДЯКУЮ!
З щирою повагою. Максим

© Максим Т, 11-09-2018

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.81874489784241 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …
КОНСТИТУЦІЯ У КОМІКСАХ
Конституція у коміксах_medium_size у форматі PDF Конституція у коміксах_medium_size у форматі EPUB Брати …