Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

гм.

(Рецензія на твір: Прощання з коханою, автор: Валерій)

1 і 3 рядки гарні але от в поєднанні з 2 і 4 трохи дивно звучать. з 4 навіть комічно.
"сніг мов каміння січе твої лики…" - як це? каміння січуть і висікають скульптури. значить сніг, мов каміння січе, означає вирізблює лики . а на чому? чи малося на увазі нищить? ну то не як каміння, сніг каміння не розсікає. мені фраза прочитується як некоректно сформульована.

"Цяткою в далечі блимаєш ти
розпачем в тиші звучать твої крики."
уявіть собі картинку, як вдалині блимає цятка( чорна-червона-жовта-...) , як маячок у комп. грі, і під це відео якась жінка розпачливо кричить: Коханий, прощавай навіки".. уявили? просто цятка і, без блимання і вигуки ще могли б бути, якби людина божеволіла від фізичної втрати когось з близьких це була б важка сцена. але аж ніяк не лірична і не пов'язана з розлукою коханих. бо в ліричному контексті сценка награні - пафос, що переходить у комічне.

цікаво, чи суб'єкту присвяти сподобалося?бо якби мені присвятили з тими "криками" то я б сприйняла це як пародію).

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.044978857040405 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати