Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2551
Творів: 46243
Рецензій: 90348

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Кинути тінь, автор: Максим Т)

© ВЛАДИСЛАВА, 04-09-2018
Гарна замальовка! Приємно Вас читати і бачити, що Ви не зовсім зникли.
З повагою, Влада

Обов'язки та зобов'язання - не остання річ, яка тримає нас на цьому світі. І в мережі також. Коли вони та наші бажання збігаються, вони геть не обтяжливі. А щойно збіг розпадеться - починається відлік часу до припинення виконання обов'язків. Які, до речі, ми самі собі вигадуємо.
Владо, без фейсбуку сьогодні не один сайт не обійдеться. Пікантність Вашої ситуації - така сама, як пікантність ситуації цілої країни: там, де зобов'язана особа нехтує обов'яхков, виникає тричі активніший волонтер. Ви і є той волонтер. Дяка Вам і хвала за Вашу добровільну роботу, з якою чудово даєте раду; а якщо кинете - не можна буде дорікнути. Через те, що Ви - волонтер.
З повагою, Максим

© анонім (93.73.254.—), 06-09-2018

Вам удачі у творчості! А я поки що не впевнена, що готова до настільки рішучого кроку. Перш за все через "Клуб авторів "Гоголівської академії"". Хоча, не впевнена, що комусь це потрібно...
З повагою, В.

© ВЛАДИСЛАВА, 05-09-2018

Соціальні мережі насправді не гірші за колесо і не кращі за спінер або покемона. Пам'ятаєте, як писав апостол Павло: все тобі дозволено, але не все тобі корисно. Допоки людина володіє чим завгодно, це людині дозволено; щойно будь-що - та ж соцмережа - починає заволодівати людиною - це людині не корисно. Комусь достатньо взяти таймаут, а комусь доводиться вдаватися до рішучиших кроків. Кожному своє :)
З повагою, Максим

© анонім (93.73.254.—), 05-09-2018

Ви маєте рацію, останні роки соціальним мережам надають невиправданно великого значення. А насправді це не так. Я ось теж думаю, чи не покинути те все...
З повагою, В

© ВЛАДИСЛАВА, 05-09-2018

Нет, весь я не умру; душа в заветной лире мой прах переживет и что-то там еще...
Дякую, Владиславо. Ще якихось там кілька років тому ніяких соцмереж не було; а тепер людина вийшла з аккаунту - і все, нема, пропав чоловік. Отакі от технологічні досягненні :)
Щиро дякую. З повагою, Максим

© анонім (93.73.254.—), 05-09-2018

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 2.9484441280365 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …
Топ-4 Великих книжок
Пропонуємо вашій увазі добірку з чотирьох великих романів Велич книги ніколи не вимірювалась кількістю …
Ірен Роздобудько «Прилетіла ластівочка»
Ми знайомимося з 99-літнім чоловіком – містером Ніколасом Леонтовичем (Ніком Лео) – у домі для людей …