Мені завжди імпонували експериментатори, "неформатнії" люди - ті хто шукає власний шлях у будь-якій царині. Й у письменстві також, і особливо у письменстві, бо тут і я, гріхомаєць, підвизаюся. Ви, бачиться, зробили експеримент - мені здалося що невдало. Однак, кажучи за Франком, лупайте сю скалу. Побачимо, що далі налупається.
На захист клангів, хотів би зазначити, що наведені аналогії несправедливі й необґрунтовані. Але то таке... :)
Щодо ГГ, то це, мабуть, Координатор. І враховуючи його неоціненні заслуги перед Землею – каюсь, що не приділив йому більше уваги... Не факт, що в мене вийшов би Гіббс з NSIC, але спробувати варто було би, мабуть. :)
Щодо обличчь персонажів – то (для мене) саме вони найнеприйнятніші (дуже дратують описи зовнішності у старих книгах...) Але додати якісь цікаві ознаки прибульцям таки, мабуть, варто було.
А от щодо "сухої теорії", то я дещо незгоден. Справді "сухо" в енциклопедіях і шкільних підручниках... А це оповідання – фактично є статтею(?) майбутнього історика з художніми вкрапленнями (може колись так і робитимуть?) Інформація – на першому місці. Все решта – приємні бонуси і не більше. :) Власне, я шукаю в книгах (здебільшо) легку для засвоєння інфо. І жертвувати нею у власних оповідання наразі не готовий.
Але, якщо не пішло, то вже вибачайте. Я не зі зла...
