Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2522
Творів: 45483
Рецензій: 89024

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: На узліссі, автор: Зоряна Львів)

© Щєпкін Сергій, 09-08-2018
Гарний віршик.
"З-під кореня веде нора глибока" - це погляд із середини нори? Бо якось трохи різка зміна положень - то ззовні, то ізсередини. Якщо ззовні - то під корінь веде нора глибока.
"Півока" згідно правил укрмови пишеться разом. Деякі словники кажуть, що якщо це півштофа - тоді через дефіс - пів-ока. Але ні в якому разі не окремо.
Вибачте за втручання.
Цікаве у Вас шимпанзе, дивиться у півока крізь окуляри))
З повагою
:-) Щєпкін

В сучасних підручниках і словниках правопис - наступник радянського. Це всім відомо. Тому я і називаю його пострадянським. Але помиляєтеся, він не єдиний чинний Хіба для вжитку у державних та офіційних установах. В художній літературі можна вживати і діалектизми, і діалектні наголоси і написання за іншим правописом. Більше того,є видавництва, які послуговуються, наприклад, правописом Голоскевича. Вони редагують твори за ним і це зазначають свою редакційну політику на кожному виданні. Крім того, МОН вже є проект змін до правопису, який несе нові правила, а також має на меті повернути досовєцьке ( а також цілком логічне щодо значення слів) написання певних слів, зокрема " пів" -у значенні половини воно пропонується, писатися окремо. Адже пів- це те саме, що й половина. Тому з якої радості його писати через дефіс чи разом. І я ніде не спішуся, поки цей віршик надрукують, то може вже буде діяти новий правопис).
Галичани зберегли мову краще ніж підцарська частина України. А те що їх упослідили, взявши за основу літературної південно-наддніпрянський діалект, то це провина впливових мовознавців. Бо слова, які вживають галичани, чи як писали до возз'єднання, це не полонізми, як собі думають неосввічені централи чи східняки. За винятком окремих слів, що таки є запозиченими, більшість слів - давні українські слова. І якби невігласи більше читали, зокрема праць мовознавців, то б не оговорили дурниць, а інші б не повторювали, коли не знаються на темі.

© Зоряна Львів, 18-08-2018

Не знаю я, чи минулорічні шкільні підручники з української мови (6 клас І півріччя – це в наш час) можна називати пострадянськими. Так само як і сьогоднішні українські паперові словники. Відкрийте будь-який сьогоднішній підручник або словник, випущений після 1995 року і по сьогоднішній день, і Ви самі переконаєтеся, як правильно писати слова з «пів».
І коли немає підручників і книжок, в яких були би вказані згадані Вами правила української мови, то як же тоді сьогодні дотримуватися мови літературної – «обробленої, унормованої форми національної мови, як в писемних так і в усних різновидах, що обслуговує культурне життя народу та всі сфери його суспільної діяльності: державні та громадські установи, пресу, художню літературу, науку, театр, освіту й побут людей»?
Про пуристів це Ви гарно. Повністю поділяю Вашу думку, мені теж такий погляд до вподоби, тому що наша мова жива. Але він не може бути обов’язковим кожного разу. Особливо в якомусь вузькому питанні. Тому що є писані правила. Які у дії зараз. Можливо вони будуть з часом змінюватися, але то буде колись. А є зараз.
Мої односельці, які досі всі як один кажуть українською «добре утро», а я їм відповідаю «доброго ранку», теж називають мене пуристом, і кажуть, що «утро» таке саме вже українське слово, як і «ранок». А що, діалектизм такий. І якийсь південно-східний поет скоро буде римувати «утро-хутро».
Покладатися – це твердо надіятися. Твердо, розумієте?
На що покладатися? На правила, занесені колись до русифікації нашим предкам із Польщі, Австро-Угорської та інших імперій? Що для Вас є «джерелом того правопису»? Художні твори лемків, наприклад?
Виходить, що всі пишуть неправильно, одні галичани правильно? Може бути і таке. Не заперечую. Нам усім ще вдосконалюватися і вдосконалюватися.
Я Вас не агітую. І мені буде трохи соромно, якщо Ви гляди перепишете так, як я вважаю правильним. Так само як зараз трохи соромно за той масив, який оце написав.
Всього Вам найкращого.
З повагою
:-) Щєпкін

© Щєпкін Сергій, 10-08-2018

Наскільки знаю, радянські підручники писалися згідно з радянськими словниками. Тому хотілося б переконатися, звідки посилання, чи не з радянського словника часом). На жаль, галицьких підручників не було і досі нема. Хоч , на щастя, є носії мови, старші і їхні спадкоємці яким вони. передали той правопис, що існував до русифікації. Якщо посилання з такого джерела, то радо виправлю. Якщо ні, то волію довірити правопис слову людини, яка застала ще не русифіковані підручники.
А як це покладатися? Я не покладаюся, я їх вживаю. Бо це моя рідна звикла мова. Не викидати ж її на смітник історії на догоду пуристам чи тим, що вивчили українську лише зі русифікованих словників та радянських чи пострадянських шкільних підручників)-
Отже, чекатиму посилання на джерело цитат. Щоб вирішити, міняти написання чи ні)

© анонім (95.134.59.—), 09-08-2018

Дякую за увагу і за пояснення.
Про корінь із самого початку було зрозуміло, що десь 50/50.
А щодо півока - цікаве пояснення. Ви його у галицьких словниках перевірили? Бо інші видають "ВПІВО́КА (УПІВО́КА), присл., розм. Напівзаплющивши (напіврозплющивши) очі; краєм ока. Ромашка дивиться впівока, І ланка зна життя своє (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 271); Орлов глянув впівока на Федяка, йому від самого початку здавалося, що справа тут зовсім не в патронах (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 463)."
Зовсім таке ж пояснення, що й у Вашому діалектизмі.
І вину тоді потрібно покладати не тільки на укладачів словників, а ще й на укладачів підручників з укрмови 6 клас І півріччя розділ "Словотвір" тема "Правопис складних слів". У подальших класах - повторення цієї теми.
Чи у галицьких підручниках і школах інакше?
До речі, у колишньому радянському словнику укрмови немає слова "півока", лише "упівока". В українських словниках є слова і "півока", і "упівока", значить допустимо в деяких випадках писати "у півока" (моя така думка).
І взагалі - повністю покладатися на діалектизми не варто (знову моя думка), бо у наших, південних наприклад, матюків дуже багато, не повторювати ж їх авторам як діалектизми.

© Щєпкін Сергій, 09-08-2018

Дякую за рецензію.
Спробую пояснити. З-під кореня - це коли корінь пня підноситься над землею, оголений корінь старого дерева. А нора не обов'язково веде під корінь, може і вбік від кореня вести. Я продумувала різні варіації з коренем, і цей видався найдоречнішим і таким, який відповідає моєму баченню даної нори.
В пів ока - це не ті, півока, що в словнику. Не знаю,може моє " в пів ока" діалектизм, але в нас вживають в пів ока, тобто в половину ока. у тому значенн, коли людина дивиться нещільно прикритим оком, у ту шпарку, яка хитро залишилася . Або ж чутливо сплять, коли найменший звук здатен розбудити. Щось на кшталт дрімоти. І пишеться воно окремо. А що словник не подає цього варіанту, як і багато інших діалектних слів та виразів, то це не вина галичан, а укладачів словників)).

© Зоряна Львів, 09-08-2018

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.5193729400635 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …
«Сліпі убивці» вигаданих і справжніх світів
«Сліпий убивця» Марґарет Етвуд — приклад «шизофренічного» наративу, у якому один герой розпадається …