Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2557
Творів: 46469
Рецензій: 90668

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Пізняя готика, автор: Валерій)

© Щєпкін Сергій, 06-08-2018
Взагалі-то зрозумілі і в деякій мірі гарні природні думки втілилися у римовані рядки.
Де кожна рима без жодного виключення заслуговує на критику. Ніби вчитель критикує учня.
Тому що серед рим "років-биків", "руїни-кпини", "думок-крок", "світить-мітить", "років!!-смаків", "сувої-вої??" (якщо множина від "вій" - то наголос на "Ї" - подивіться словники) - так от, всі ці рими однакові, порушують одне й те саме правило, і ні в якому разі не підходять для вираження тих шляхетних думок, які так-таки виразили.
І що за відбитки у склерах? Склера - це зовнішня білкова оболонка ока. а відбитки можна побачити у зіниці, чи у рогівці, але ніяк не в білковій частині ока.
І що це за слова перед віршем " Жахливій сучасності… присвячує автор…"? Таке враження, що Великий Поет із минулих століть встав із могили, побачив усе - і написав. Можливо через те і беруть на кпини?
Вобщим, пропоную ЛГ (наче як собі) організувати навколо себе достатній і прийнятний простір для нормального життя, начхати насрати і наплювати на всі кпини, биків, людисьок і т.п., і викинути із голови бажання загинути, спалитися, стрибнути у прірву. Бо ці думки таки провальні.
З добром
Зі справжнім добром
:-) Щєпкін

))
Співчуваю я Вам. З усіх сторін.
Не можна в один рядок ставити того, кого чмирили, і того, хто ховав "побратимів які загинули на війні та близьких". Це якось неправильно.
Моя рецензія була щодо Вашого вірша, а не щодо Вашого внутрішнього світу. Як Ви втілили свій внутрішній світ у своєму вірші, отака і рецензія. Ви ж розумієте, про що я?
І Левко Лук'яненко не мій коханий, це Ви собі щось зайвого надумали. В українській мові, на відміну від російської, поняття слів любов і кохання розділені смисловими відтінками. В російській є тільки одне слово "люблю", а українською не можна, наприклад сказати, що я кохаю борщ. Любити і кохати людину - це зовсім дві різні речі. В івріті, наприклад, є здається шість чи сім понять "люблю", які виражені сімома різними словами. Любити матір - це одне слово, любити батьківщину - інше, і так далі, любити трахатися - ще інше слово. Ви ж розумієте, про що я?
А рими у цім вірші не є нормальними. Вони на один порядок нижче від нормальних. Тому що тема висока. Нормальні рими - це коли різні частини мови, коли римовані слова не повторюються, коли одні частини мови у різних відмінках, а не в однакових. Туто жодної умови не виконано. І коли пишете про справді високі матерії, потрібні справді нормальні рими. А не так, для сміхуйочків, рівень 95-го кварталу.
І ви бачили десь, щоб хтось іще, крім Вас, писав оті слова "… присвячує автор…"? Ніколи не думали, чому так ніхто не робить?
Ну й останнє. У Вас є груша? Боксерська? Зробіть її власними руками із самої мілкої стружки з піском, бо купувати дорого, і лупіть всю ту злочинну цивілізацію (можна разом зі мною) що є сили. Через якийсь час повинно прийти нове розуміння світу, якому Ви будете раді. І турнік бажано. Це із мого власного досвіду, який Вас трохи бентежить.
З добром
Зі справжнім добром
(минулого разу Ви цих слів не побачили)
:-) Щєпкін

© Щєпкін Сергій, 07-08-2018

На рахунок рим - не згоден - не по-суті питання. Рими нормальні.
Відбиття у склерах - це образність, непотрібно - це все переводити на фізіологію. До того ж склерами людина дивиться теж - у мене в дитячі роки була пошкоджена одна із них. І дивлячись нею у мене світ був "порізаний". То б то поруйнований. До того ж людина дивиться не оком (не зіницею) як прийнято говорити, а півкулею мозку - око лише монітор, а мозок компютер.
А Ви пане Щепкін, ледь зриваєтьсяу мене із "язика" громадянин. Не живете в реальності: Вас ніколи не чморили, не обманювали, ви неховали побратимів які загинули на війні та близьких? Хто Ви такі по життю, щоб мене судити і давати поради?! На рахунок ВАШОГО КОХАНОГО Левка Лукяненка я написав по суті.
У мне на рахунок Вас виникає закономірне питання: ВИ чоловік:Воїн, Аскет? Чи просто інтелегент-окулярник?! Ви готові за власну гідність та переконання віддати життя?! У цьому я сумніваюсь?!.
Ми в данний момент із Вами живемо в злочиній цивілізації. І якщо Ви цього не помічаєте та не стикаєтесь із нею повсякчас - це Ваші проблеми. А радити мені не треба. Я Вас шановний не "нааймав" буди моїм радником. Звертайтесь до Арсена Авакова - він радників любить. На цьому Крапка.

© Валерій, 07-08-2018

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.0022420883179 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …