Якщо Ви заходили на мою головну сторінку цього сайту, то повинні були побачити, що "про мене" там написано: тяжію до андеґраунду, борюся із мізантропією, А це поряд з іншим означає, що мені не подобаються тексти, які вилизані і вимиті для їх сприйняття читачем, який ніби зробив для їх автора величезну послугу, що їх читає, і здатен сприймати лише відшліфоване. Головне для мене - розбудити читача, розбудити його здібності до свого розуміння навколишнього, навчити бачити чисте серед запацьоканого, бо більшість людей вже настільки змирилися з усім і зажралися, що їм бачте важко і не до статусу нахилитися, аби щось зрозуміти не так, як написано для всіх.
Я вичитую свої тексти по кілька разів з перервами, правда не маю високої літературної освіти, тому в них можуть бути якісь недоліки, але то не головне. І у музиці мені більше подобаються не шлягери, а андеґраунд, бо він не дає стати автоматизованою машиною. І якщо Ви, читаючи мій текст, зрозуміли, що Ваша уява біжить попереду написаного - у Вас є шанс стати іншим, не таким, як всі. Я радий від цього, бо читав Ваш відгук на рецензію Аvтора, і повинен сказати: українці - це не ті хто ззовні, це ті хто ізсередини. А російські Булгаков з Достоєвським - це мої улюблені письменники, бо вони, хто б там що не казав, не були такими, як всі.
Сьогоднішній стан ГАКу, як і всієї нашої країни загалом - це коли в гімні по коліна. І не важливо, коли його напустили, так було завжди чи з давних давен завдяки Росії. Тільки одні в нім плавають з насолодою, шукаючи свої реальні вигоди, а інші, їх поки що меншість на превеликий жаль, шукають вихід з того засраного місця. А хтось пропливає мимо, розмахуючи руками і обляпуючи меншість до голови і кричить: "Ну що ти! Давай як всі ми, чому це ти відрізняєшся від нас, нас багато, а ти один, не багато на себе береш?"
З українським святом Вас!
© Щєпкін Сергій, 28-06-2018 |
Історія про хлопчика - то збиральний образ, про сьогодняшній стан ГАКу, і ні в якому разі не стосується особистостей. А якщо конкретно, начистоту, то я читав не раз ваше; Ви, Сергію, як Автор, маєте чудову уяву, бачите картинку у динаміці й розгортанні, але на письмі все те реалізовується дуже невпевнено. У вас уява біжить попереду розповіді. Просто залиште текст на декілька днів, а потім, відпочивши від нього, прочитайте, вдумуючись у кожну фразу і кожне слово. І ви самі все побачите. Треба не гарячкувати, й не викладати "гарячі" невичитані тексти. У вас твір не поганий - у вас не-ви-чи-та-ний. Слово - воно як брильянт - чим більше шліфуєш, тим краще робиться. А у Вас той брильянт - таки брильянт, однак весь у будівельних плямах і замацьканий.
© Sholar, 28-06-2018 |
