Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2521
Творів: 45475
Рецензій: 89002

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Богам палити шкідливо

(Рецензія на твір: Гори диміли - боги люльку палили, автор: Aнастасія Войцехівська)

© Sholar, 22-05-2018
А що, у Карпатах багато богів? Не зрозумів назви.
Взагалі, я з усім згоден. А що? Все так, все так... Пам'ятаю мою бабусю, Ганну Прокопівну уроджену у Ямполі. Вона була 1910 року народження, неписьменна, бо, за розповідями, її хлопчаки-бешкетники у 7 років зіштовхнули з ґанку міщанської школи, вона забилася і більше в школу не ходила. Так ото вона, царствіє їй небесне, пережила колективізацію, Голодомор 1939, війну, і другий Голодомор 1946 року... Померла у 1987 році. Але у мене з дитинства закарбувалося навічно: бабуся ховала скрізь "хлібці" на "голодний рік" й всі легковики називала "побєдами", а вантажівки "полуторками". Щось таке я відчув й в цьому творі. Автор теж називає автомобілі за фірмою-виробником: "черрі", "пазик", "акура". До речі, я полінився шукати що за авто "акура" й для мене воно так і лишилося невідомим актом письменницького вандалізму. Авторе! Моя бабуся була неписьменною, й ніколи не заглядала у правила української мови. А ви - таки загляніть. Судячи за великою кількістю літер у цьому творі ви вмієте писати, і, цілком можливо, читати. Отож і прочитайте, що для письменника називати автівку за маркою - це ніби одіти труси поверх пальто. В принципі, можна, але якось перед людьми невдобно.
Взагалі, намагаючись прочитати твір, спочатку продерся крізь довжелезну експозицію, дивуючись протиріччям, от, наприклад, такому: автобус "підстрибуючи на вибоїнах", а фіранки "понуро звисали", а дівчина "намагаючись не ворушитись". Авторе, спробуйте й собі "не ворушитись", коли автобус "підстрибує". Щось воно не так. Навіть грець з тими ляпами... За великим рахунком, отак взявши й накривши оті пейзажі... видаливши перші три абзаци... нічого не зміниться. Одне тільки речення зберегти про те що дівчина їхала у автобусі. А все інше, і про розмови, і про фіранки, і про Вангу, і про інше, вибачте - беззмістовне, таке саме як і ті розмови. Мені було не цікаво. Якщо класики (Чєхов) казали про "краткость - сєстра таланта" то тут талант явно без сестри, без батьків, і взагалі - одинак й сирота. І ніякі "колорити" і "картини" не виправдують того словесного сміття.
Читаючи далі, я все намагався зрозуміти, коли буде зав'язка сюжету. Ага, отенько вона - дівчина вступає у ментальний контакт з непогодою, танцює під блискавками... І навіщо все перебили описом поламки "пазика"? Тим більше прикрашений здоровенним таким штампованим ляпом про "гикаючий" і "пукаючий" (вибачте, там такого нема, але тональність майже та) двигун? Авторе, ви маєте авто? Де Ви бачили або чули, щоб двигун, коли поламається видавав хоч якісь звуки? Двигун може, за сленгом водіів "стукнути", що означає заклинення вкладишів і клапанів, але це не почує ніхто крім водія. Двигун може закипіти, але ніяких "пукань" і "гинань" не буде. Отож, я розумію, що Ви західноукраїнська письменниця, але захід України - то не захід Америки, де знаходиться Голлівуд, де знімають фільми, у яких всі двигуни у автівках вибухають за найменшого зіткнення... Все те фантастика, брехня й спецефекти.
Повертаймося до нашого предмету, а саме до сюжету й змісту оповідання.
І тут давайте відійдемо трішки вбік і вгору й подивимось на майже такий самий бекап від такого собі Харукі Муракамі . "Трилогії щура". Дівчина їде в таксі й розмірковує, чи змогла б вона... МІстика. Просто їде у автівці й розмірковує. Але мені здалося що у Муракамі написано, вибачте, трішки краще. Там просто бере за мозок і втягує, і ти стаєш тим героєм і бачиш його очима, і відчуваєш його шкірою... Чи змогла б вона зіскочити вниз з естакади? Чи змогла б вибігти на трасу голою? Образ - сумашечий, реальний живий, осяжний...
Тут теж щось таке є. Зародки. Отак хочеться зібрати, неначе росу спрагою. Мало. Критично мало.
Ехх, люльки-пігульки, боги курили, нічого не зварили... Карпатські олімпійці. Зевси й Аполони з трембітами. Нічого я не вловив зв'язку між подіями, хоч й заходився читати ще раз. Чому блискавка влучила у малятко "Chery" (українською, до речі, "Чери")? Може, там якийсь містичний зв'язок між танком з набряклими твердими сосками і небесними силами, може, відьмовство яке? Ні, нічого. Це лише нічого не значимий штрих, просто Автор так завернув героїню у потрібне місце... Чесно кажучи - розчарувало зовсім. Розвиток дії за принципом фентезійної "бродилки": і тут їм назустріч вискочив... впало дерево. Може то мольфар... як кажуть вінницькі, тойво, наворожив отакої бісівні, щоб дерево впало, щоб собі ученицю-наступницю-мольфарку заманити? Ні, нічого такого не виходить. Виходить знову ціла купа недоречних деталей, корови зі зламаним рогом, телятки, вантажівка заводу імені Ліхачьова, пошарпане портмоне, п'ять гривень, заляпаний кашею крук і прочая дріб'язок. А коли буде оповідання про дівчину і блискавки? Ага... Оце вже кульмінація - важке поранення священника. А від чого те сталося? Щось мені не пощастило вловити зв'язку між подіями. Чи то Автор щось не доробив, чи може я трішки затупенький.
Просто купа слів, розрізнені картинки на рівні тітонькиних балачок про все і ні про що. Не зв'язалося. Нажаль.
Авторе! Якщо хтось вам скаже, що тут все гарно і харашо - не вірьте. Не гарно і не харашо. Це тісто, нажаль, не підійшло, бо Ви накидали у нього забагацько всілякого чогось, а забули додати муки і яєць: змісту і сюжету.

Богів ціла купа, аж кишить ними. Палять. І не тільки. Ведуть не здоровий спосіб життя. На акурах іздять. Харукі Муракамі ее читають. Отаке. Дякую за спогади про бабусю, моя теж банато чого пережила, правда, з ганку не падала. І за таку велику, хоч і нищівну рецензію теж дякую. З тезою про те, що називати автівки за марками згідна. Та й щодо того, що тісто не підійшло ви праві. Це лише закваска. Тому ні борошна, ні яєць там не має бути. До кульмінаціі там, як до Бога рачки. Ех давно мене так не критикували, смачно, палко, пристрасно. Класно. Розігнали кров по венах, десь повеселили. Дякую.

© анонім (5.58.231.—), 22-05-2018

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.53733515739441 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …
«Сліпі убивці» вигаданих і справжніх світів
«Сліпий убивця» Марґарет Етвуд — приклад «шизофренічного» наративу, у якому один герой розпадається …