Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Жахлива історія одного будинку

(Рецензія на твір: Мізеркорд, автор: Владислав Неживий)

© Ігор Скрипник, 23-09-2007
Мабуть автору буде боляче, але я намагався бути об’єктивним.

Ідея та сюжет твору видались мені компіляцією з голлівудських фільмів жахів, з незмінними атрибутами: страшним будинком, проблемами сім’ї, яка в ньому поселилася, незвичайними подіями, вбивствами тощо. Особисто для себе я нічого нового не відкрив. Може автору варто включити у це оповідання якусь нову свіжу ідею, якусь новинку? В деяких випадках забагато описів, інших випадках погано розкрито події, що відбувалися. Практично відсутні діалоги, які зринають у двох-трьох випадках, хоча, здається, по ходу оповідання їх могло б бути і більше.

З самого початку оповіді, починаєш спотикатися об очепятки:
неправдивості оточуючого – якась кострубата фраза
зіл – ЗІЛ
через все – через усе
та врешті після – та, врешті, після
метрвою – мертвою
яка наприклад під ринвою – яка, наприклад, під ринвою
Чесно кажучи більшість - Чесно кажучи, більшість
„більшість з їхніх речей становили в'язанки книг, потім грузчики витягли два ліжка та письмовий стіл, і два ящики з комп'ютером та декілька з іншими речами” – на мою думку, не треба давати перелік, бо він явно неповний (на чому вони сиділи за комп’ютером (не вірю, що перебиралися без крісел), куди складали одяг (а шафа де?) і т.д., а якщо і давати, то дуже детальний, хоча для оповідання це не є важливо, бо потім він не відіграє ніякої ролі. Та й замість “грузчиків“ я б вжив “вантажників“.
допомогати – допомогти
„але вилізла та пішла до будинку, може ще не усвідомлюючи, але відчуваючи як зміниться її життя.” – два рази „але”
при том – причому
Це лише поверховий аналіз тих помилок, які відразу впадають у вічі, а якщо глибше покопирсатися, то їх, мабуть буде більше. А помилки лише з п’ятої частини тексту. Такі помилки відразу відлякують читача. Детально на таких дрібних очепятках :) зупинятися не буду, бо їх багато.

Здивувала мене і купа сміття в гаражі – такого попередні власники не могли допустити, оскільки вони шукали клієнтів для продажу будинку або його оренди.

„річку, яка густо заросла очеретом і була вкрита зеленою ряскою.” – хоча автор і намагається пізніше пояснити, що течія не була „прудкою”, однак я ще ніколи не бачив річки покритої ряскою. Озерця і ставки – так, а у річках, яка б не була течія, вона всеодно знесе ряску. Але може і справді ви бачили таке чудо природи? Може бути, бо, як кажуть: „Чимало є такого у світі, що і не снилось нашим мудрецям”. :)

„Він плюнув на це, натомість сказав:
- А тобі не здається що вдома трохи холодно? Піду, ввімкну опалення.
Напевне з цього й почалася історія.”
Ось цей уривок мені не сподобався. Треба зробити якийсь інший перехід, або принаймні розбити текст зірочками.

„Хтось, очевидно сусіди, розірвали кішку просто під входом до будинку.” – а чому такий висновок? Чому саме сусіди? А може якась п’яна компанія, сатаністи, якийсь бродячий пес, привид тощо.

„Не те, щоб це якось їх налякало, просто було неприємно.„ – посміхнуло :) Якщо б у мене на порозі розірвали кішку, то мене б це стурбувало, насторожило, без сумніву трохи налякало, але не було б просто неприємно.

Він був далеко від міста. Він був великим, пустим і неопалюваним. – два речення починаються з „він був”. Але будинок був на окраїні міста, а не далеко від нього. Може далеко від центру міста?

„А потім, значно пізніше він сказав їй: - "я не хочу мати тестя психа". І вона знову лишилась сама.” – а чим були викликані такі слова? Невже її батько поводився як псих. Щось не пригадую.

„І тоді огризок сталевої труби вдарив її в потилицю. Світ відразу втратив чіткість, і сніг під ногами стрімко наблизився до обличча”. – опис іде від імені дівчини, тому вона не може знати, що її вдарило по потилиці – сталева труба чи кавалок цегли, чи що інше. Хіба в неї на потилиці були очі. І знову очепятка – обличча.

„Сніг втягнув кров із розбитої потилиці та відразу сховав. Її.” – не можу собі уявити як білий сніг втягує кров і приховує.

заматюкався похабними словами - :)

Та кінцівка з бомжем і духом дуже мутна і викликає чимало питань. Крім того, якщо в дівчини вже не було пульсу, то як вона потім прийшла до тями? Не вірю я в те, що хлопчина з проломленим черепом і скинутий у глибоку шахту (отримавши ще численні переломи) зможе прожити ще три дні. Потім, у самому кінці, невідь звідки виплила пляма крові в гаражі і вбита дівчина. Раніше про це не було мови. І ця історія з кинджалом якась дуже заплутана.

Оповідання треба докорінно переробити. Така моя думка.

Щиро І.С.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.042334079742432 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати