Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Жахлива історія одного будинку

(Рецензія на твір: Мізеркорд, автор: Владислав Неживий)

Мабуть автору буде боляче, але я намагався бути об’єктивним.

Ідея та сюжет твору видались мені компіляцією з голлівудських фільмів жахів, з незмінними атрибутами: страшним будинком, проблемами сім’ї, яка в ньому поселилася, незвичайними подіями, вбивствами тощо. Особисто для себе я нічого нового не відкрив. Може автору варто включити у це оповідання якусь нову свіжу ідею, якусь новинку? В деяких випадках забагато описів, інших випадках погано розкрито події, що відбувалися. Практично відсутні діалоги, які зринають у двох-трьох випадках, хоча, здається, по ходу оповідання їх могло б бути і більше.

З самого початку оповіді, починаєш спотикатися об очепятки:
неправдивості оточуючого – якась кострубата фраза
зіл – ЗІЛ
через все – через усе
та врешті після – та, врешті, після
метрвою – мертвою
яка наприклад під ринвою – яка, наприклад, під ринвою
Чесно кажучи більшість - Чесно кажучи, більшість
„більшість з їхніх речей становили в'язанки книг, потім грузчики витягли два ліжка та письмовий стіл, і два ящики з комп'ютером та декілька з іншими речами” – на мою думку, не треба давати перелік, бо він явно неповний (на чому вони сиділи за комп’ютером (не вірю, що перебиралися без крісел), куди складали одяг (а шафа де?) і т.д., а якщо і давати, то дуже детальний, хоча для оповідання це не є важливо, бо потім він не відіграє ніякої ролі. Та й замість “грузчиків“ я б вжив “вантажників“.
допомогати – допомогти
„але вилізла та пішла до будинку, може ще не усвідомлюючи, але відчуваючи як зміниться її життя.” – два рази „але”
при том – причому
Це лише поверховий аналіз тих помилок, які відразу впадають у вічі, а якщо глибше покопирсатися, то їх, мабуть буде більше. А помилки лише з п’ятої частини тексту. Такі помилки відразу відлякують читача. Детально на таких дрібних очепятках :) зупинятися не буду, бо їх багато.

Здивувала мене і купа сміття в гаражі – такого попередні власники не могли допустити, оскільки вони шукали клієнтів для продажу будинку або його оренди.

„річку, яка густо заросла очеретом і була вкрита зеленою ряскою.” – хоча автор і намагається пізніше пояснити, що течія не була „прудкою”, однак я ще ніколи не бачив річки покритої ряскою. Озерця і ставки – так, а у річках, яка б не була течія, вона всеодно знесе ряску. Але може і справді ви бачили таке чудо природи? Може бути, бо, як кажуть: „Чимало є такого у світі, що і не снилось нашим мудрецям”. :)

„Він плюнув на це, натомість сказав:
- А тобі не здається що вдома трохи холодно? Піду, ввімкну опалення.
Напевне з цього й почалася історія.”
Ось цей уривок мені не сподобався. Треба зробити якийсь інший перехід, або принаймні розбити текст зірочками.

„Хтось, очевидно сусіди, розірвали кішку просто під входом до будинку.” – а чому такий висновок? Чому саме сусіди? А може якась п’яна компанія, сатаністи, якийсь бродячий пес, привид тощо.

„Не те, щоб це якось їх налякало, просто було неприємно.„ – посміхнуло :) Якщо б у мене на порозі розірвали кішку, то мене б це стурбувало, насторожило, без сумніву трохи налякало, але не було б просто неприємно.

Він був далеко від міста. Він був великим, пустим і неопалюваним. – два речення починаються з „він був”. Але будинок був на окраїні міста, а не далеко від нього. Може далеко від центру міста?

„А потім, значно пізніше він сказав їй: - "я не хочу мати тестя психа". І вона знову лишилась сама.” – а чим були викликані такі слова? Невже її батько поводився як псих. Щось не пригадую.

„І тоді огризок сталевої труби вдарив її в потилицю. Світ відразу втратив чіткість, і сніг під ногами стрімко наблизився до обличча”. – опис іде від імені дівчини, тому вона не може знати, що її вдарило по потилиці – сталева труба чи кавалок цегли, чи що інше. Хіба в неї на потилиці були очі. І знову очепятка – обличча.

„Сніг втягнув кров із розбитої потилиці та відразу сховав. Її.” – не можу собі уявити як білий сніг втягує кров і приховує.

заматюкався похабними словами - :)

Та кінцівка з бомжем і духом дуже мутна і викликає чимало питань. Крім того, якщо в дівчини вже не було пульсу, то як вона потім прийшла до тями? Не вірю я в те, що хлопчина з проломленим черепом і скинутий у глибоку шахту (отримавши ще численні переломи) зможе прожити ще три дні. Потім, у самому кінці, невідь звідки виплила пляма крові в гаражі і вбита дівчина. Раніше про це не було мови. І ця історія з кинджалом якась дуже заплутана.

Оповідання треба докорінно переробити. Така моя думка.

Щиро І.С.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.038404941558838 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати