Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Є кілька причин для ненаписання рецензій (моя версія)

(Рецензія на твір: Бліц-опитування, автор: Avtor)

Є кілька причин для ненаписання рецензій (моя версія)
Перша, з якою, мабуть, більшість погодиться, -- це забагато помилок або незугарностей у творі, на які треба витратити купу часу, щоб перелічити і обгрунтувати. При цьому доводиться зважувати: чи можу я собі дозволити (навіть при всьому моєму бажанні) таку розкіш , чи ні, бо маю інші обов’язки, які ніхто за мене не виконає? Щоб таких проблем було менше, на деяких сайтах існує щось на зразок вступного рівня. Я дуже поважаю тих авторів, які надають початківцям допомогу (і сама це роблю, коли маю змогу), але на це не можна розраховувати. З часу свого становлення сайт уже напрацював достатньо критичних рецензій, які кожен час від часу може проглядати.
Друга – це те, що про деякі вірші (в тому числі й мої) нічого сказати. Вірш може бути написаний пристойно в плані техніки, але не викликає відгуку у читача. Ризикну сказати, що таких віршів – більшість, навіть у хороших авторів, адже справжні «знахідки» трапляються нечасто.
Третя – це те, що тематика твору може бути особисто тобі не цікавою. Бачиш, що робота виконана капітальна, хочеться автора похвалити, бо знаєш, як він цього чекає, але твір тобі «не йде». Читати нецікаві (ще й довгі) твори – це як нести покуту за невідомий гріх. Врешті запитуєш себе: за що мені таке?
Четверта – буває, що хоча тема тобі й близька, але ти принципово не згідна з авторською позицією або з тим, як автор її подає. При цьому автор пише цілком щиро і не хочеться його образити. Це часто стосується віршів політичних, які складаються з самих гасел і закликів. Починати політичну або світоглядну дискусію? У що це виллється?
П’ята – це те, що деякі автори (особливо професійні, всіма визнані) вперто не відповідають на коментарі навіть простим «дякую». Їх все одно часом читаєш, але вже нічого не пишеш. Та воно їм і не потрібне.
Щоста – це те, що деякі автори на доброзичливий коментар відповідають надто гостро або грубо. Розумієш так, що автор або від природи сварливий, або пробує з якоюсь тільки йому відомою метою втягнути тебе в непотрібну тобі дискусію. Якщо немає настрою для конфронтації, то таких авторів обминаєш. Навіть те, як автори відповідають на чужі коментарі, може викликати до них негативне ставлення.
Сьома – це те, що автор може мати цілком відмінний від твого творчий стиль або творчу мету. Розумієш, що його твори, скоріш за все, мають цінність (особливо тому, що під ними -- купа захоплених відгуків), але твоє особисте бачення поезії (або прози) настільки відмінне від авторського, що ти, читаючи, почуваєш себе як на Марсі. В таких випадках бракує впевненості в собі, щоб щось казати, бо думаєш: може, я чогось не розумію? Те саме – щодо творчої мети. Мене, скажімо, не цікавлять експерименти з написанням сонетів, якщо за цим нічого не стоїть, крім самого експерименту.
Восьма – мабуть, найбільш делікатна і потаємна, причина полягає у тому, що автори – люди ревниві і не завжди спішать ділитися з іншими своїми творчими «секретами». Ті, хто щедро ділиться – особливі люди. Я би на місці редації їм гроші за це платила – невеликі, можливо, символічні. Це би одразу пожвавило сайт. Можлива й якась інша система заохочення.
Мабуть, є ще інші причини, які згадаються пізніше.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027384996414185 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати