Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96047

Наша кнопка

Код:

Рецензії

тепер поговоримо

(Рецензія на твір: Батькова межа, автор: Василевий тато)

Ви виклали свій текст якраз в день роковин по смерті моєї матері. Ваші слова впали на родючий грунт. Зараз я заспокоївся, так що тепер поговоримо. Я не відмовляюся від попередніх слів але...

У Вас на початку твору з'являється облізла собака на пероні та потяг, що проскакує станцію, неначе машиніст забув, що тут треба зупинятися. Все це налаштовує читача на те, що зараз трапиться щось незвичайне. І те що оповідач глупої ночі в купе стрічає пасажира, що не спить, виглядає до непристойності очікувано. Як на мене, посадка в потяг повинна бути до нудоти звичайною. Тоді поява дядька з пляшкою була б ну не зовсім вже несподіваною, а більш ефектною. Потяг, ніч, купе в оповіданні вимагає чогось таємнічого. Але я особисто очікував на несподіванку враці.

Те, що попутника вранці не виявилося в купе, гарна знахідка. Але Ви її не обіграли до кінця. У Вас оповідач впевненний, що це був не сон, не якась мара. А, на мою думку, треба було додати трохи містики. Щоб оповідач подумав, що це міг бути посланець вищих сил, щоб розбудити його сумління. А раз так, то треба десь в тексті хоча б натякнути на взаємени оповідача з батьками.

Взагалі то оповідання гарне, але й попрацювати є над чим.

З повагою С.В.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.036944150924683 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати