Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2508
Творів: 45261
Рецензій: 88579

Наша кнопка

Код:



Статті критики та аналітики

Журналістська пасіонарність або Похмурі реалії львівської журналістики

Оксана Жила, 15-10-2008
Чи можна застосувати термін "пасіонарність" на позначення людей, які володіють надзвичайними можливостями до самопожертвуви в ім'я здійснення якоїсь ідеї української, зокрема львівської журналістики, у тенетах якої доводиться зараз працювати автору цих рядків? На жаль, у журналістських кулуарах, серед журналістів із багатолітнім стажем, вже досить давно вкорінилось таке собі гасло: "Я ще з голоду не пухну, щоб писати про це задаром". Цинічно? Егоїстично? Нахабно? Ганебно! Проте антипасіонарна машина усе набирає обертів, і якщо ти, "журналіст, якого не купляють" - значить, ти поганий журналіст. До таках понять, як чесність, безкомпромісність та непідкупність, ніхто не апелює у таких випадках. Тут єдина мотивація: "Заплатиш, от я тобі і "попасіонарю" з усією відданістю справи. Можливо, надто грубо сказано, проте навіщо прикрашати правду?

Зараз мало знайдеться теоретиків журналістики, які не те, що з відданістю справи працюють на своїй ниві, а взагалі коли-небудь задумуються над цим поняттям. Таких одиниці, і вони здебільшого не сприйняті більшістю. Щодо журналістів-практиків, то тут ще більш плачевна ситуація. На жаль, зараз більшість журналістів керується гаслом: "Як платите, так і працюємо" або ж: "Якщо ви робите видимість того, що нам платите, ми робитимемо видимість, що працюємо". Й годі тут говорити про будь-яку самопожертву та безкорисливість.

Хтось скаже, що автор надто усе узагальнює. Так, звісно, є поодинокі випадки журналістської пасіонарності, проте трапляються вони здебільшого у провінційних газетах, де журналісти справді живуть великою ідеєю творити високу журналістику. І нехай їхні тексти дещо схожі на хвалебні оди часів радянської журналістики, а уся газета просякнута невидимим відгомоном тодішніх часів, проте вони чітко відрізняють біле від чорного, добре від поганого. Натомість, журналіст масштабних газет без будь-якого застереження може зробити біле чорним чи радше навпаки, як їх про це "хтось гарно попросить".

Переглядаючи нашу періодику, задумуєшся, чи варто взагалі говорити про ідейність української журналістики? Яку ідеї вона сповідує, коли на її шпальтах й досі з'являється так звана "джинса" замість змістовної та об'єктивної аналітики, коли у вигідному світлі подана та політична сила, яка поклопоталась про укладання договорів із відділом реклами газети, коли культура обмежується зображенням так званої "української богеми", яку я радше назвала б представників "нижньої білизни, яка співає". Де та ідея, задля якої треба віддано працювати на журналістській ниві?

"Перш ніж змінювати світ, зміни себе" - гасло релігій Сходу. Й справді, критиканство далеко не найкращий спосіб поліпшити ситуацію. Вважаю, що найкраща критика - це зробити самому ліпше. Що я й намагалась зробити цим есе. Знаю, можливо мої тези надто наївні, часом утопічні, часом різкі чи недоладні. Проте, вони справді написані з пасіонарними потугами, автор їх писав, екстраполюючи на себе кожен рядок і кожне слово, адже саме те, що йде від серця, переживається душею, осмислюється розумом і спрямоване на добро, може досягти результату. Тільки тоді термін "пасіонарність", який ввів у науковий ужиток видатний російський вчений Л. Н. Гумільов, стане не черговою темою написання, у кращому випадку, наукової роботи, а пріоритетом журналістської діяльності кожного з нас.

Написати коментар

Коментарі на цю публіцистику

Щодо пасіонарності.

© Брама., 30-10-2017

1

© xggbgrbx, 18-03-2017

1

© tualpsdl, 17-03-2017

SmpCPihKncQLMCDWV

© Mark, 11-05-2016

oUzyvdcyIv

© Mark, 06-02-2016

kOMtHbUlVL

© Bradley, 10-08-2015

Журналістська пасіонарність...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Федот Пасічник, 18-12-2013

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 82 відгуків
© Лисенко Владислав, 23-03-2010

ральраль

© нчлраль, 23-03-2010

А реалій то й немає...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© ordoamoris, 04-12-2009

Гумільов не репер

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© георг, 05-11-2008

Искренность – самая дешевая вещь на свете.

© Савур (а був колись Халва), 23-10-2008

Львіська чи українська?

На цю рецензію користувачі залишили 35 відгуків
© Антон Санченко, 16-10-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.84517002105713 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

25 жінок про цінність помилок
Одним з найбільших людських страхів є страх зробити помилку. Суспільство насаджує нам стереотип, що …
Біг і рух до безмежних можливостей
«Ви перестаєте бігати не тому, що ви старієте. Ви старієте, тому що перестаєте бігати» Коли о 6 ранку …
«Економіка бунтівників»: уроки креативності від піратів, хакерів та бандитів
Персонажів, про яких ви прочитаєте в цій книжці, можна знайти на піратських суднах, у бандах та групах …
Який чудесний світ підземний
Відомо, письменники зазвичай діляться на два види: аудіали і візували. Аудіали беруть словом, про таких …