Мережа лише здається безладом, нагромадженням айпішок, доменних імен, форумів, чатів, ефтіпі-серверів, веб-ресурсів. У всьому є система. Вона мусить бути, бо хаос має властивість до самоорганізації. Контора дещо запізнилася і лише нещодавно взялася наводи...

Шведські кавярні провокують на затишок
Майже осінь...
Ми сховаємось у сині ковдри
І будемо сидіти посеред Lilla Torget
До ночі…
Будемо їсти шоколадні тістечка
І пити каву експрессо.
Схоже на казку...
Старий хемуль у обличчі офіціанта              ...

Ти мені подарував
Цілу торбинку яблук.
А ніч, ти знаєш, ота,
Називалася
“райське дерево” –
                       яблуня.

Все так звично.
Так часто буває в житті.
Він, вона, і – скалічені долі.
І – натхнення,
і – запал, ясна дивина!
І- пита...

І, наче вирок,
пролунав дзвінок.
Зватніли ноги.
Як на ешафот
Ти все ж пішла.
Твої збіліли губи.
Шептало серце:
“Ти - себе погубиш!”

Та йшла приречено – не утечеш від долі.
Дивилась в вічі правді – босій, голій.
...
Мов струмом вжалена,
від ...

Ти – моя неймовірності теорія,
поле, вітром зоране,

ліс, напнутий тишею,
наче дзвонами...

Ти – моє мовчання
заборонене.

***
Ми заборсались в словах, як у снігу,
і думки згубили в цьому лісі.
Тишу, магнетичну і живу,
у кардіограму серця вп...

МИ виграли Мундіаль ! (2)

(Вступна  лекція професора соціоекономіки пана В.Пинзерика 1 вересня  2009 року студентам економічного факультету Черкаського держуніверситету)

Наше нечуване економічне зростання, любі друзі, розпочалося у 2006 році, коли ...

Подаруй мені музику тіла!
Подаруй мені казку дотику!
Щоби серце від щастя зомліло,
щоб не знала я -
                      де ми?
                             і хто це тут?

Щоби світ відлетів поза обрій,
ми – розтанули в сонці обіймів.
Щоби в до...

Рашкуль розчинився в стакані воді…
Вода стала гіркою і майже отруйною…
Малюнки божевільних замилювали око, бо вигляд мали досить пристойний.
Досить!
Заговорюю тебе на вічне кохання.
На сум і на зажуру.
(молитва для завороту)
Рашкуль розчинився в ст...

- Учора на Батиєвій горі стався оповзень.
Петруша це сказав сьогодні за ранковим чаєм. Так, ніби між іншим. Ми взагалі обговорювали учорашній футбольний матч «Реал»-«Мілан» і вирішальний гол Андрія Шевченка на двадцять восьмій хвилині, а він  взяв і ні ...

Він сидів у цій камері уже дуже, дуже давно. Скільки точно – він не знав, бо втратив лік часу. Спочатку він робив позначки шматочком білої крейди на стіні – позначав кожен день перебування у в"язниці. Потім кожен проведений тиждень. Потім врешті скінчилас...