Того вечора фотографії Холлі з'явилися на перших сторінках "Джорнел амерікен", "Дейлі ньюз" і "Дейлі міррор". Але до коня, який поніс, ця популярність не мала відношення. Як показували заголовки, вона пояснювалася зовсім іншою причиною: "Заарештовано паня...
Пам'ятаю той понеділок у жовтні сорок третього. Дивовижний день, безтурботний, наче пташки. Для початку ми випили по "Мангеттену" у Джо Белла, потім, коли він дізнався про мою удачу, ще по "шампаню" за рахунок закладу. Пізніше ми рушили гуляти по П'ятій а...
Вже до вікна примерзав вечір і з величезного старовинного дзеркала в кімнату вповзав, не криючись, потойбічний світ. А день, такий печально світлий день, втікав у дзеркало, щоб там записати свою історію… Вона вже не вагалася. Ще раз поглянула в ...
-Переступаю поріг. Боженьку мій. Та хоча б вона мене не помітила. Роблю крок назад і гублюся в темряві. Позаду мене старий , ще польський, величезний цвинтар. За ним поле та ліс. До найближчих будинків, в протилежному напрямку, кілька сот метрів… А за ...
* * *
ДВЕРІ У НЕБО
Моя матуся стояла посеред дитячого майданчика й здивовано дивилася кудись у небо.
- Що це таке??? – її голос тремтів.
Я поглянув угору, там виднілися двері. Все зрозуміло. Залишалося лише дістати із кишені приймач...
Я схопився з ліжка наляканий веремією чужих горлянок з вулиці. У вікно вибалушеними очима глипала ніч. Відкинувши ковдру, я зашпортався до балкону, похитуючись від урваного сновиддя.
«Валєра! Валєра! Хто мене в`їб..в по їб…лу?!! – репетувало з вулиці я...
Я вже давно переконалася, що щастя матеріальне. На смак воно солодке, як абрикосове варення, на дотик м’яке і пухнасте, наче плетена шаль моєї матері. Мелодійне, як слово «мама», котре не просто сприймається на слух, а проникає у самісіньке серце, сповив...
— Усе наше свідоме життя — це різниця між надіями і спогадами. І чим відчутніша вона, тим людина нещасніша, — лагідно мовив Пилип, умиваючи хвору дружину. Я, Оксаночко, щасливий: тебе зустрів, покохав, народили-випестили діток… Знайшов місцинку, д...
Что там ангелы поют такими злыми голосами?
В. Высоцкий. "Кони привередливые"
Уперше на іподром Юрко потрапив з батьками, які своє єдине чадо завше волочили із собою мов голка нитку. З їхнього боку це жодним чином не було насильством. У колі друзів...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design