РОСКУРКУЛІТЕЛІ.
Коли почалася колективізація, одна частина населення села, яка не мала ні кола, ні двора (голодранці), вступили в колгосп. Їм не було нічого втрачати. Їх називали «голодранцями», неробами, ледарями. Інша частина, більш заможна частина сіл...

КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ.
В нашому селі колективізація проводилася з примусово, шляхом насильства над місцевим населенням. Цю роботу проводили працівники сільської ради за допомогою молодих активістів-комсомольців. В період колективізації не всі сільські жителі ви...

РЕПРЕСІЇ.
Колективізація на селі в тридцяті роки минулого століття проводилася шляхом насильства над сільськими жителями. Велика частина населення села не хотіла вступати в колгосп. «Куркулі» були незадоволені заходами колективізації. Деякі з них вислов...

Викладача історії, з яким мене попросила повечеряти Лідуня, звали Альбертом Олександровичем. Йому було сорок три. Він носив окуляри і сірі мішкуваті костюми. Лідуня сказала, що чоловік бачив мене біля універу і захотів познайомитись.  «Поговори з ним, поу...

ЯК ХОВАЛИ.
В центрі нашого села знаходиться цвинтар, на якому поховані жертви голодомору. В 1932/1933 роках на цвинтарі копали великі ями-могильники, в яких ховали померлих. До ям-могильників тіла померлих від голоду людей приносили, привозили возами, са...

ПАМ'ЯТЬ ПРО ГОЛОДОМОР.
Нещодавно я розмовляв з жінкою, яка проживає в моєму селі. Ми говорили про голодомор 1932-1933 років. Вона розповідала мені про померлих жителів нашого села, про вбивство канібалами маленького хлопчика. Її мама була свідком голодни...

ДІТИ – ЖЕРТВИ ГОЛОДОМОРУ.
Навесні 1933 року жінки нашого села висаджували на колгоспних полях кормовій буряк на насіння. Кормовий буряк призначений для згодовування худобі. Крадькома, щоб не бачили керівники колгоспу і представники сільської ради, голод...

САДИСТИ.
«Жорстокість! Хто породив тебе? Чи жінка тебе народила?»
Про вчинки молодих активістів і комсомольців тридцятих років, ми розповідали вам в наших попередніх рядках. Нам не хочеться повторно описувати їх жорстоке поводження щодо сільських жителі...

– Ти не мала іншого виходу, – погодилась увечері Лідуня.
Вона щойно завершила розмову зі своїм хлопцем й досі посміхалася. Тепер, після зустрічі з тим Олексієм, моя господиня бігала не тільки вранці, але й ввечері. Та й за раціоном своїм стежила пильніш...

Наступного вечора я вперше збрехала Лідуні. Вона потягла мене на дискотеку. «Тобі корисно, – запевняла подруга. – Перейматимеш людські звички». А я сказала, що мені там дуже сподобалось. Насправді ж ледь витримала ті дві години. Гучна, дика музика, від як...