Воістину, ті, хто йде з цього світу, всі прямують до місяця… Воістину, місяць — це брама небесного світу. Хто відповідає йому (належним чином), того він відпускає. Хто ж не відповідає йому, той, перетворившись на дощ, проливається тут дощем; той знову на...
(продовження, початок тут: http://gak.com.ua/creatives/1/51316)
Від такої повільної млявої їзди по якійсь мабуть ще довоєнній бруківці, коли автобус підкидало сюди-туди-вгору-вниз, мов на пральній дошці, мене стало хилити в сон… Давалося взнаки те, що ...
На уроці співів розбирали слова української народної пісні «Ой, мамцю, люблю Гриця». Особливо мені запам’яталось пояснення вчителя щодо слів «сива шапка до лиця»:
- Раніше одяг коштував дуже дорого, передавався від старших дітей молодшим, від батька ...
Що здається милим у теплий вечір на початку літа? Кішка, яка солодко спить між лапами кам’яного лева. Новонароджений місяць, що хитро визирає крізь пухнасті гілки сосни. Ніжні рожеві п’яти імператриці.
Сьогодні до нашого палацу приходив новий водонос. З...
- Ой, пане шофер!! Чуть не забула! Отут, біля Василини десь станьте, будь ласка!- спохопилася Марія Василівна.
- Шо, приспічило до виходка? – глузливо поцікавився пан шофер.- До Кропивника не дотерпите?
- Треба квіти до пам’ятника возложити. Я й фотоап...
- А як дідо знали, шо коса дійшла до краю, як вони в той час спали?
- А я шо, знаю? От як ти сам виростеш і підеш косити - то, може, і взнаєш, як то робиться. І мені розкажеш.
І я став чекати, поки виросту і стану таким мудрим і розумним, як мій дідо....
Художні твори 
Статистика твору: 
слів - 2138; 
рецензій - 3.
