Я ніколи не любив цього лісу, він був якийсь не мій. Сосновий – зовсім інша річ. Він сухий і пахне глицею. А цей – якоюсь вогкою сирістю. Та це й не ліс, а так, посадка. Улітку тут улаштовують ярмарок – будують сцену, привозять динаміки й мікрофони. На сц...

Сем Багмут стояв серед міської площі, ледь утримуючи сльози за завісами своїх вій. Ім’я мав хоча й рідкісне в наш час, але старовинне – Самійло, тільки з дитинства прилипло до нього оте скорочене на американський штиб Сем, то так з ним і пройшов усеньке ж...

Малим мені хотілося якомога швидше стати дорослим. Ознакою того, що ти вже не дитина, вважав годинник на руці. Можливо цьому сприяв щоденний домашній вранішній ритуал. Я лежу під теплою ковдрою, очі ще заплющені, але вуха вже чують та в голові вимальо...

В-13. (укр)                               36. ПІСЛЯМОВА.
    А). Протягом декількох останніх десятиліть я збирав матеріал про голодомор, становив плани статей, робив деякі начерки на майбутнє.  Робота над матеріалом про голодомор проводилася тривалий час...

За вікном, нікуди не поспішаючи, ліниво пливли хмари. І робочий день ніяк не бажав завершуватись. Вкотре із сумом дивлюся на розкладені на столі папери. Не підкоряються мені сьогодні формули. Голова забита іншим. Незрозумілим і  надскладним. Хоч сядь та п...

Текст видалено автором твору...

Діти з нетерпінням чекали, доки мама скінчить кухонні справи й вони наряджатимуть ялинку. Ялинку тато приніс звечора і взув її ніжку в металевий сандалик. За ніч деревинка зігрілась, розпушила колючі голки й пустила по кімнаті смоляні пахощі. Це був сигна...

Текст видалено автором твору...

- Тьху! – Леська різко сплюнула, гримнула шваброю об нерівну бетонну підлогу коридора, - аби їм…
Тут варто спинити оповідь, бо дієслова й прикметники, які Леська переливала в своєму невеличкому роті майже без пауз, усі ті слова були байстрюками українськ...

Текст видалено автором твору...