1
- Що ж, нехай буде цей.
- Чому власне цей?
- Сама не знаю...
- Ви тільки добре подумайте. Знаєте, як воно, коли раптом надумаєте віддавати. У нього ж серце є.
- І у мене, здається, є. Поболює часом... То скільки ж йому?
- Півтора, може, два... Мол...
- То що, та вчорашня СМСка із зізнанням у коханні знову була написана із розрахунком на кінець світу?
- Ти, мабуть, знаєш про мене геть усе, - злегка посміхнулася панянка, елегантно розмішуючи соломинкою свій напій.
- Геть усе про твої дивац...
Я не став би, втім, починати свою розповідь з того рутинного четвергового ранку, якби подальші події знов і знов не наводили мене на думку що саме тоді в моїй долі стався поворот, який з дивовижною неминучістю привів мене до такої от несподіваної розв’я...
Ви поспішали зранку на роботу? На 9 ранку? На моїй станції метро постійні пробки.
Ні, не машин,-- людей. Всі заходять, кидають жетони, і все – черга на ескалатор. Юрба
схожа на тюбік, не знаю, з кремом чи з зубною пастою, але тюбік. Людей вичавлюють.
О...
То був останній привид, єдиний на все середмістя, та що там середмістя – один на Львів. В місті, в якому колись мешкало кількасот привидів, тепер залишився лише один – пан Яцек. Та й той, постійно і безвилазно спав на горищі, одного старого-старого будинк...
Я на работі. Сиджу на стільці. Тримаю в руці телефонную трубку. Я телефоную додому - матері.
Вона в мене одна залишилась. Дядьки і тітки далеко -- їм не до нас, та й нам не до них.
Братів та сестер в мене немає. Батько лишив нас з матірью, коли мені...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design