У тіні вона стояла. Тінь падала від старого голого дерева, чорного і мертвого, як примара. Падав дощ. Нудний і противний, яким буває дощ восени, але достатньо сильний, щоб змокнути. А вона не мала при собі ані плащу, ані парасолі. Стояла, притулившись до ...
Був звичайний літній день...Звичайні дівчата сиділи на звичайних ослонах,а не менш звичайні хлопчики сиділи на більш брудних ослонах,тільки навпроти.Я так і не зрозуміла чого вони намагались досягти розгледжуючи усі частини тіла один одного і при цьому пр...
1
Андрій, студент другого курсу одного з київських вузів, вийшов надвір. Приємно бути вдома, тут і повітря чистіше і зорі яскравіші. На щастя, рідне містечко знаходилось зовсім недалеко від столиці, тому їздити можна кожні вихідні. Адже як сидіти в гурто...
- Чи любив ? Так... Напевне... Не знаю... Щось у голові паморочиться... Це, мабуть, від того наркозу. Я ж просив, не треба наркозу. У мене організм не сприймає хімії... Зараз, зберуся з думками... Звідки це яскраве світло ?...
Будильник дзвонив пронизливо. Ця мелодія, ця набридлива мелодія переслідувала його днями, а він все ніяк не міг змінити її. Справа двох хвилин! Як він ненавидів цей будильник, спеціально відставлений аж на підвіконня, аби побороти спокусу спросоння вимкну...
Чет сидить в темному кутку Палацу культури і хлище з фляги коньяк. Поруч гримає музика, бігають якісь діти в химерних вбраннях, квокчуть занепокоєні мамки, іноді спалахують якісь суперечки. Чет відчуває себе самотнім і зайвим, йому так хочеться втекти з ...
***
Він розплющив очі і якийсь час тупо дивився на потріскану стелю. Чорні ягоди зіниць потрохи звузились, відреагувавши на яскраве сонячне проміння, дещо приглушене старою павутиною. Поволі розпочався процес самоідентифікації – вже ранок… чи день… четве...
До тла спалене поле кругозору, на якому лишились сліди мародера: такі легкі, немов похапцем поставлені, але по-нахабному впевнено ті ноги тонули в багнюці цвілих садків.
Розкидаючи листки капусти як компенсацію місцевій міліції, славно нарубали спритні р...
Джмелі гуділи густо й басовито, як бомбовози, тяжко розверталися, наближаючись до квітки. Потім на мить змовкали, збирали солодкий пилок. І знову починали басовито гудіти, летіли собі далі.
Катруся замріялась. От якби вона була отаким джмелем і могла зби...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design