Коли ти побачив у житті хоч щось з того, що хотів, прожив хоч трохи так, як мріяв, померти шкода, але можна. Але якщо навпаки - то не можна, по усім правилам, але ти мусиш.
   Тоді ти повернувся додому, сам, залишивши її теж саму в тому холодному буди...

Текст видалено автором твору...

- І ніяких поблажок, ці діти вже зірвали три уроки і повірте,  вони знають як вас вивести.
- Зрозуміло, дякую. Дякую Вам за можливість попрацювати у вас. Знаю, мій стаж в 20 годин нікуди не годиться і ....
- Не дякуйте мені, ви нас сильно виручили. Олен...

     Макс був з нашого двору, але навчався в сусiднiй школi й був молодше за мене на два роки, а це ну дуже велика рiзниця у вiцi для школярiв. Його образ у моїй пам’ятi складався з двох згадок. Перша – худий десятирiчний хлопчисько на все горло матюкає к...

Частина 1. Поцілунок
Він був у розпачі:
" Осінь...Вмирає листя... Засинають дерева...І знову ..."Знову ці сни...Сни...Скоро я збожеволію. Здається, ніби живу тільки там. Сьогодні... Якась маячня."Осінь.Пам'ятаєш?Померло листя.Дерева хочуть спати.Ти по...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

Відредагована версія твору лежить тут http://gak.com.ua/creatives/1/13107
...

   Вона сиділа на узбіччі дороги. Це була траса «Зоряне-Дощ». Автомобілі їхали з села Зоряне в місто під назвою Дощ. Вони виринали з якогось іншого простору з ввімкненими фарами і пробитим переднім правим колесом, проносилися повз неї і, гасячи світло фар...

Слідчий київського ГПУ  Микола Буток на прізвисько Грозний цю  шафу  знайшов у майстерні старого єврея Левітіна. Беззаперечно то був справжній витвір мистецтва. І хоча  Буток на  мистецтві  не особливо розумівся, точніше взагалі не мав ані якогось естетич...