Окуповую сайт, своїми недолугими новельками, які писав на свою газетку щотижня протягом якогось кавалка року. (прикиньте, це друкували!):)
Борис до майбутніх виборів поставився аж надто серйозно. Він був твердо преконаний, що від того, правильним буде йо...

Окуповую сайт, своїми недолугими новельками, які писав на свою газетку щотижня протягом якогось кавалка року. (прикиньте, це друкували!):)
Макар проснувся, вмився, зробив ранкову зарядку.  Пішов на кухню, де підсмажив тости та яєшню. Запив це все яблучни...

Комп'ютер аж витріскував під пальцями Бориса. Викидав на екран монітора все нову і нову інформацію. Борис побив свій рекорд – він уже четвертий день не їсть, не спить і лише посмоктує вологу заварку від чаю, що залишилась у чашці біля нього. Борис повніст...

Прохолода.
Ледь відчутний рух повітря, немов хто схилився йому над обличчям, дихнув і прошепотів:
- ПРОКИДАЙСЯ…
Ма широко розплющив очі й побачив над собою чисту, сліпучо-ясну блакить неба. Лежав горілиць у високій траві, котра густою зеленою стіною т...

Він у всьому звинувачував панаєхавших. Його місто забруднювалося з кожним днем все більше й більше. Молодь не звертала уваги на те чи викидає вона пляшки з-під пива у смітник, чи ставить біля ніг Сковороди. У метро взагалі було нестерпно їздити: кожен нам...

Текст видалено автором твору...

Нінко… Нінко, сукина дочка… Рука вже болить стукати… На зло не чує… А раптом Вони несподівано наскочать у темряві?... Нінко, та визирни ж ти у вікно…
Нарешті спромоглася підняти гузно із ліжка… Павло вдома?.. Чого махаєш головою?... Вдома?.. П’яний прий...

Присвячується моєму другові
Мужецькому Андрію (WEG’у)

«Любий мій друже! Я не знаю, чи пам’ятаєш ти мене… Адже пройшло багато років. Пройшло сорок довгих років після нашої останньої зустрічі… Зустрічі, яка дуже гостро врізалася мені в пам'ять, яка і до...

Вечорами Він приходив і розчісував пожовклі фіранки. З його старих очей вилітали метелики, що слізьми осідали на дерев’яних лакованих стільчиках. Вимагаючи хоч якоїсь поживи, вони гнівно кричали на нього, роззявляючи свої беззубі роти, заслинені й смердюч...

Між нами були міста і навіть країни, і навіть океан. Запізніло приходили паперові листівки, осідали на підвіконні... Вони ще пахли Нью-Йорком, Еріком Бьордоном, я вдихала цей незнайомий запах і заздрила тобі – людині, що жила у моєму омріяному місті.
Щ...