Ні, цьому треба було давати раду. А то йшов правити, а прийшов до неповноцінності й непотребства.
Тим часом у Луговому назрівали події. Андрій Юрійович, майже прибравши до рук шинний комбінат, вирішив його кардинально розширити, добудувавши ще три лінії ...

   Літак заходив на посадку. Вібрація вщухла. Було чути як випускались шасі. Пройшло ще декілька хвилин тривожної напруги і колеса літака легким поштовхом, торкнувшись бетону, зняли оцепеніня з облич пасажирів. Літак ще мчав по бетонці, але усіх у...

Україна! Це наша земля, наш край з багатовіковою історією, працелюбними людьми і мальовничою природою. Українська родюча земля славиться по всьому світі. Блакитне небо, пахучі мальви та колосисте поле –це моя Україна.
Батько Наталки –комбайнер. З ранку ...

Цьом!
Цьом, цьом!..
Це зараз я знаю, що схоже цвірінькають горобці. Оті жваві сірі розбишаки, що не дають вранці виспатися, а після дощу полюбляють талапатися в калюжах. Раніше ж мені здавалося, що саме так має співати синиця: цьом, цьом, цьом...
Ди...

Уже рік Василь Петрович керує Луговим.
Дванадцять, ще й одна сота відсотка, забезпечили йому перемогу на виборах. Ще з десяток претендентів дихали йому в спину зі своїми від шести до дванадцяти відсотками, а інші були в глибокому нокауті.
– Це якесь див...

В ті часи, коли Лугове готувалося до стрибка в будівничу сферу, аби вигулькнути звідтіля новим, сиріч, остаточно оновленим містом, його спіткали вибори мера.
Кандидатів натовклося в списки більш як півсотні, бо багато виявилося охочих нагрітися й чином, ...

Натомість Лугове по якімсь часі здобуло мецената.
В особі Будяка Андрія Юрійовича.
Сей ботанічний фрукт, товплячись біля своїх атомів, не пішов товктися в порожнє та теоретичне, а прилип до нафтових молекул. Там по якімсь часі й зріс. А коли атоми покла...

З ями долинав надсадний писк.
Наталочка підійшла до краю, стала навколішки і зазирнула. На дні ями, у напівтемряві, поміж трубами, блиснули два смарагдики. Писк на мить стих, а тоді зазвучав ще пронизливіше.
– Обережно, не впади, – Юрко вхопив подругу з...

Після військового втручання Василя в Андрієві мізки більше, вважай, хлопці й не перетиналися. Ходили в школу, але чимала різниця у віці не спонукала до дружби, або хоча б до простого собі спілкування. Та й що міг Василь мати спільного з тим зачитаним бота...

Він стояв біля високого рівного стовбура, задерши голову в небо. Старий дід і стара береза. Він навіть сам був, як той стовбур – високого зросту, з порепаною, мов кора, шкірою, з утомою в погляді, яка буває тільки в сімдесят літ.
Усе дихало березнем: б...