Текст видалено автором твору...

Цілий день іде дощ. Небо опустилося до землі на рівень витягнутої руки, я насолоджуюсь цим дотиком дива, хочу злитись з ним, відчути себе одночасно однією з його крапель і потоком якоїсь особливої чистоти. Натомість іду під парасолькою і десь глибоко в се...

  Немилосердно пахло ладаном. Важкий дух лягав на плечі й давив додолу, змушуючи хилити голову не від пошани, а з єдиною метою – не зомліти. Вогонь свічок тріпотів немов на протязі, загрожуючи згаснути та лишити позолочені свічники, вази, рами, обличчя св...

- Ну, як я виглядаю?
- Нормально…
- Ні-ні, потрібна чесна відповідь! Це дуже важливо!
Він потупився.
- Що, так погано?
- Ти занадто худа, якась замучена і виснажена, неначе хвора. Голова непропорційно велика по відношенню до тіла. Ще ніби у тебе воші...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

про борщ...

Батько стояв над могилою матері, як неживий. Власне, він і був неживий останні кільканадцять років, відтоді, як спершу його, а згодом увесь його суднобудівний завод відправили на пенсію, де один тихо тлів без улюбленої справи, а другого розтягували на шма...

Вікторія Штепура «Сосновий ліс»

Оксанчина мама дуже любить вішати на стіни у домі щось гарне. Тому завжди є на що подивитися, аби поліпшити настрій.
На кухні у них завжди висять великі календарі з кошенятами. У кімнатах на вікнах і шпалерах перед кож...