Настирлива бджола із сусідової пасіки так і норовила всістися на чоло. Що цікавого знайшла вона там, Василеві було невідомо. Мабуть, краплі поту, як волога, привабили комаху; а може сива чуприна, що спадала на помережаного зморшками лоба, нагадала їй чимо...

«Сьогодні станеться те, чого я так довго чекав. Я отримаю призначення і нарешті знайду своє місце на цьому кораблі»
З такою думкою Джордж проснувся в своїй одиночній каюті, по сусідству від своїх батьків та сестри. Вчора офіційно закінчилось його навчанн...

Історію у них викладав Пі-на-два, маленький, лисуватий, сутулий і затятий. Через нього багато кого відраховували і деканат нічого не міг зробити, навіть для блатних. Бо якщо Пі-на-два впирався, то його вже було не посунути. Подейкували, що за це Пі-на-два...

Двадцять два сумних дембеля приречено дивилися на старий, забрьоханий автобус, який заднім колесом глибоко устряв у калюжу на узбіччі. Падав дощ. Останнім тижнями він падав постійно, до нього так звикли, що дуже б здивувалися, якби він припинився. А може ...

А в мене сьогодні празник. Причому, зовсім несподіваний. Знайомий повісився. Ну як знайомий – я його знав тільки в лице, бачив безліч разів, імені навіть не знав, бо я взагалі мало імен знаю, не вітався з ним ніколи, хіба може кивком голови коли. Квіти ві...

Ніхто не пам’ятав, звідкіля з’явилася традиція в певний день одним і тим же товариством збиратися, де Бог пошле. Найчастіше Бог посилав  особистий кабінет  доцента Крука. У декого з тих, хто приходив, був свій особистий кабінет. Набагато просторніший,...

              Чи було у Вас, що доводиться робити щось лише з почуття обов'язку.  У мене так постійно. Сьогодні ми з мамою вирушаємо окультурюватися. Йдемо на якусь  масову, благодійну виставку. Мама говорить, що треба розвиватися культурно, виходити в лю...

Ельвіра Офігенна, уперше побачивши офісного працівника Всухом’яткіна Ж. Ж., зрозуміла: «Тюхтій». Поганий одяг (якась дешева, затерта на рукавах куртка, джинси з базарю і брудні, також дешеві ботинки). Але найбільше її пересмикнуло від його голосу: слабк...

Семен Іваненко прокинувся рано, о 10 ранку. Сів на ліжку, окинув оком кімнату. Повсюди після вчорашнього квартирника панував хаос: валялись пачки з-під чіпсів, порожні винні пляшки, на столику лежала пара надкушених, але не розпакованих сирків. Біля сті...

Посиділи тоді таки добре, згадати приємно, хоч і смішно. Хлопці, такими ото філософами себе показали, та на такі високі теми завелися, мені за свою тупість трошки й соромно стало. Шуткую, звісно, але дійсно було цікаво. А особливо Назар, таким же ото свят...