Це останні з позичених днів.
Не надихатись, не надивитись.
Сонце спить між кармінових китиць
у відчиненім навстіж вікні.

Це остання така пустота,
за якою ні світу, ні світла,
ані вітру, ні навіть повітря,
тільки даль золота-золота.

Це стояти д...

Текст видалено автором твору...

Ховатись,
тікати від правди,
шукати тишу,
зізнатись... І завтра
за дві хвилини
я все це знищу.
Не краще.
Але з часом все добре.
Найважче -
тільки почуття втоми.
Забути.
Врешті знайти тишу.
розбита
не справжня
Та завтра я все ц...

Задрімало минуле  в густих споришах,
Спозарана  туманом зітхнуло.
Там шукала  моя вереснева   душа
Споминань березневий притулок.
                        
Руки батькові випаром вийшли з трави,
Підхопили її аж за хмари,
Шепіт грому почувся: дитин...

поросла вниз усередину
порожніє трухлява подоба
і лише невеличкі згустки крові попіл припорошує
порох ночі на омріяній повії
згук поштовхів до нескінченного приречення
згук зла у доконечному
згук тіла у не відчутому
мертвотні паростки лізуть горлом...

На твому тілі - краплинки солоної спеки
Твої почуття - оголені й червоні
Немов кавуна серцевина
І трішки зелені зовні
Юні...

У твоїх зіницях - кристалики сліз
Ти ногу поорізала мушлею, але не плачеш
Хіба ж маленька?
Хоча твоє тіло й обличчя - су...

Рятуй мене своєю музикою
і своїми безглуздими фільмами,
і театрами у двох діях,
і навіть своїми обіймами...
А колись я буду чиюсь музою
І від старості тебе рятуватиму,
тобі залишаться всі фотографії,
котрі щоночі тобі даруватиму.
Рятуй мен...

Як відьма
проста й незворушна
під дією лсд і зеленого чаю
тулила гарячі долоні
хотіла позбутись печалі.
Щоранку ходила по квіти
і малювала портрети
щиро ночами скиглила
для когось
завжди писала сонети.
Щоразу губилась у поглядах
і нищила впе...

Відправлю своє серце спати
У місто, що ніколи не прокидається.
Знаєш, боляче відчувати,
Як всередині щось з надривом ламається.
В мені – пусто.
Як тоді.
Уночі.
Вокзал. Перон. Вогні.
Я кохаю? – Ні.
Шаленію. Дурію.
На місяць вовчицею вию.
Мрію.
...

я всілякі роблю дурниці
я збираю безглузді речі
почуваюся наче в в*язниці
коли день переходить у вечір
і ночами складаю вірші
щоби просто не з*їхати з глузду
комусь, звісно, буває і гірше
хтось спасіння шукає в розпусті
хтось у пляшці знаходить ро...